На Шепетівщині люди організували схід села, аби відстояти старшу школу
Зранку 22 червня на подвір’ї сільської школи Серединець, що у Судилківській територіальній громаді Шепетівського району, зібралися місцеві, а причина — недопущення закриття старшої школи. Нещодавно тамтешні жителі дізналися, що у сільській раді мають намір перевести учнів 10–11 класів до Городищенської школи.
Серединці не погоджуються з такою перспективою, вважаючи, що заклад має право на функціонування, бо школа, на їхню думку, є повною. Аби почули їхню позицію селяни запросили голову громади, депутатів сільської ради, старосту та інших фахівців. На їхнє запрошення приїхала і депутатка Хмельницької обласної ради Світлана Павлишина.
Першим взяв слово заступник сільського голови Вадим Верхогляд, який розповів передумови реорганізації сільського закладу освіти:
— Попередньо рішення стосовно реорганізації школи ще не прийнято. Проте в подальшому планується лишити 9-річку, об’єднати дитячий садочок зі школою. Усе це робиться, щоб знизити навантаження на сільський бюджет. На сьогоднішній день коштів на утримання шкіл, відповідно нової формули на розрахунок освітньої субвенції, не вистачає. У нашій громаді — це близько 5 мільйонів гривень. Конкретно для закладу середньої освіти Серединців потрібно 1 мільйон 300 тисяч гривень.
Слова посадовця вельми обурили селян. Йому пригадали обіцянки 5-річної давнини, коли приєднувалися в одну тергромаду:
— Громади об’єднали, щоб села розвивалися, чи не так? Гроші мали йти селу. А що ми маємо наразі: клуб зачинений, а коштів на його ремонт немає, ще й школу хочете зробити 9-річкою. За 5 років село «розкидали», не створили жодного робочого місця. Хіба захочуть люди в селі цьому жити?
Заступник сільського голови зазначив, що громада на утримання шкіл витрачає близько 70 % бюджетних коштів. Справа у тому, щоб отримувати освітню субвенцію, класи повинні мати достатню наповнюваність. В іншому випадку, громада вимушена дофінансовувати такий заклад із власного бюджету.
Відповідно розрахунку обсягу освітньої субвенції на 2021 рік, наповнюваність класів визначається залежно від чисельності населення та відсотка населення, що проживає в сільській місцевості. Зокрема для серединецької школи — це 14 учнів у класі. У серединецькій школі кажуть, що з 1 по 9 клас відсутні неповні класи.
— У 10-му класі — 7 учнів, а в 11-й йде шестеро. Дітей на індивідуальному навчанні у нас немає. У нас навчаються діти з сусідніх сіл — Березни, Косої Рішнівки, Великої Рішнівка, Сошок. Якщо їм доведеться їздити в Городища, то це понад 20 кілометрів.
Водночас селяни мають свої аргументи стосовно скорочення старших класів у серединецькій школі.
— От лишать вони 9-річку, і з цього нічого доброго не буде. Лише подумайте, якщо дитина у старші класи буде їздити з Серединець в Городище, то й батьки будуть змушені віддати туди й менше. Тобто, в серединецькій школі вже зменшиться кількість учнів. А там її й зовсім закриють. чим моя дитина гірша за інших, щоб їздити у школу деінде? — каже селянка Наталія, дитина якої навчається у Серединцях.
Але в такій оптимізації селяни вбачають і вимирання свого села.
— У Серединцях є чимало будинків, які можуть захотіти придбати жителі інших сіл. Але, переш за все, молоді сімейні люди будуть цікавитися: чи є у вас дитячий садочок, повна школа? А в нас цього може скоро не стати.
Ще до організації сходу села місцеві жителі почали оббивати пороги посадовців, аби допомогли врятувати школу. З цього приводу вони звернулися до депутатки обласної ради Світлани Павлишиної. Між іншим, для неї питання освіти є, так би мовити, не чужим, адже раніше вона працювала в цій царині.
— На жаль, така ситуація наразі є типовою для багатьох громад Шепетівського району. Оптимізація шкіл — це дуже непопулярні рішення, які змушені приймати у громадах. Водночас потрібно зважити на те, що зміни передбачені реформою освіти, а саме старшої школи, набудуть чинності не цьогоріч, а лиш в 2024 році. Тому громадам не варто поспішати з їх реалізацією, адже норми наповнюваності класів, зокрема сільських шкіл, повинні бути переглянуті. Та кількість учнів, що регламентується нормативними документами, нереальна для села. Я пропоную вам писати звернення, документувати вашу позицію, зокрема, за результатами сьогоднішніх зборів ви маєте скласти протокол. Моя позиція співпадає з тією, що має департамент освіти, не потрібно поспішати у громадах скорочувати кількість повних закладів середньої освіти. Я сподіваюся, що зміни до цього закону таки внесуть, — зазначила Світлана Павлишина.
Принагідно депутатка звернулася до присутніх управлінців сільської ради, аби вони, все-таки, знайшли кошти у бюджеті для серединецької школи. Як представниця «Епіцентр Агро», Світлана Андріївна навіть озвучила для наочності суми коштів, які громада отримує від діяльності агрохолдингу на території села Серединці, а це більше 1 мільйона податків.
Жінка навела один приклад, з чого наповнюється бюджет громади. І порадила подумати що ще можна зробити, аби знайти необхідні кошти для фінансування школи.
Вочевидь серединецький заклад середньої освіти є сильний в математичних дисциплінах, адже селяни відразу запропонували сільській раді скоротити витрати на власні зарплати. А ще місцеві жителі нагадали посадовцям, що учні тривалий час упродовж двох років навчалися дистанційно та не харчувалися у період карантину в школі.
Селяни сподіваються, що до їхньої думки прислухаються у сільській раді і трохи пригальмують у питанні переведення старшокласників для навчання в інше село.
Для довідки
Ще у 2018 році в Україні стартувала реформа Нової української школи. Планували, що навчальні заклади поділять на три ступені — початкова школа (з 1 вересня 2018 року), базова середня школа (гімназія, з 1 вересня 2022 року) і старша школа (ліцеї, з 1 вересня 2027 року).
Реформа старшої школи передбачала, що створять ліцеї, де вчитимуться лише учні 10–12 класів. Там вони зможуть отримати професію. А учні, які планують вступати до університету, — якісно підготуватися до ЗНО. Ліцеї матимуть профілі навчання і будуть технічно добре оснащені.
Але до того, як перейти до реформи старшої школи, мали відбутися зміни. А навчальні заклади мали підготувати до трансформації — створити мапу ліцеїв, маршрути, за якими учні зможуть під’їжджати або пансіони, де вони могли би проживати, тощо.
Залишити відповідь