Домоглися відновлення правового статусу пам’ятки архітектури на Шепетівщині
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду задоволено апеляційну скаргу Хмельницької обласної прокуратури на рішення суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування наказу щодо включення Млина, 1910 року, у місті Нетішині до Переліку об’єктів культурної спадщини.
Встановлено, що зазначена будівля є унікальною для міста Нетішина та однією із двох об’єктів культурної спадщини, що розташовані у місті, а також має історичну та архітектурну цінність.
Управлінням культури, національностей та релігій Хмельницької облдержадміністрації даний об’єкт було внесено до Переліку об’єктів культурної спадщини ще у 2013 році. Однак, Хмельницький окружний адміністративний суд скасував даний наказ.
Не погодившись з рішенням суду, прокуратура оскаржила його в апеляційному порядку. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду рішення суду першої інстанції скасовано та відновлено правовий статус Млина, що перебував під охороною держави понад 8 років.
Раніше повідомлялося, що депутат Нетішинської міської ради перебудує старий млин під готельний комплекс.
Історія млина у Нетішині
Однією з найдавніших відомих на сьогодні писемних згадок про млини села Нетішин є відомість від початку 50-х років XVII століття. В цей час на річці Горинь в Нетішині було два млини з 6 жорновими каменями. Найближчою по ній хронологічно є згадка від 1654 року, у якій також іменуються два млини з 6 каменями, а також 1 ступою, очевидно, для товчення круп. Не дивлячись на те, що після воєнних дій під проводом Б. Хмельницького та спустошення Острожчини польськими військами Нетішин дещо підупадає, на 1690 рік у ньому згадується серед іншого «млинок», яким володів «жид рабин», котрий тримав і саме село. Майже повна відсутність джерельних відомостей про Нетішин протягом XVIII століття не дозволяє нам стверджувати про існування у селі млина протягом усього цього часу. Імовірно, проте, що на кінець XVIII — початок XIX століття млин у селі був. Про це, зокрема, свідчать відомості, що у 1808 році млиновим писарем працював якийсь Тадеуш Дидзинський, а мірошниками були «Кирило, старший мельник», та «Грицько, Кирилів син». В 1840-х роках купець Давид Гальперсон мав при нетішинських млинах свою комору, де зберігав жито, а «вірником при млинах» в цей час був Хаім Мордко». З 1865 року повіреним графині Н. П. Зубової у Кривинському маєтку, в тому числі й нетішинських земель, а з часом і їх власником стає Ісаак Якович Герман.
На початку XX століття старий млин згорів. Старожили переказують слова Германа: «Згорів, побудуємо цегляний». Розпочалося будівництво цегляного млина. Цемент, якість якого контролював сам Герман, виготовляли в с. Сільце Славутського району. Міцність цементу була надзвичайною.
Будувала млин (за респондентом) фірма «Зека». В 1905 році млин почав працювати (на цеглі було викарбовано рік «1905») . Зерно звозилося з навколишніх населених пунктів. Його заготовляли закупівельники й доставляли залізницею на станцію Кривин, відкриту у 1876 р. З Кривина на підводах зерно за невелику плату підвозили до млина, який працював цілодобово. Робота припинялася лише на Різдво, Великдень та великі свята.
За статистичними історичними джерелами, в 1914 році підприємство давало 66 000 пудів перемолу щорічно. Працювало у млині 17 чоловіків. У 1915 році кількість робітників збільшилася до 20, а середня річна кількість продукції зросла до 400 000 пудів.
Млин молов до семи гатунків борошна. Його пакували в торбинки по 1 кг та 2 кг. Маркували борошно наступним чином: вищий ґатунок — 0, перший — 00, другий — 000. Борошно вищого ґатунку пакували в торбинки по 1 кг і експортували кінним транспортом за кордон, до революції 1917 року у Німеччину.
У період Другої світової війни млин працював у три зміни, виробляючи крупу, борошно для фронту та населення. Ті, хто працював в млині, мали бронь від Славутського військкомату. В 1972 році млин закрили у зв’язку з нестачею зерна.
— публікація містить фотогалерею;
— публікація містить відеоматеріали;
— матеріал опублікований на правах реклами;
— посилання на коментарі.
Залишити відповідь