Вірили, що живий, але доля розпорядилася інакше: на Шепетівщині поховали захисника
Трагічним та сумним сьогоднішній день є для Славутської тергромади Шепетівського району. Із невимовним болем на серці та раною у душі віддали останню шану земляку, справжньому Герою — Тимощуку Андрію Євгеновичу — Захиснику, який поклав своє життя за нашу свободу та незалежність.
Народився Андрій 11 липня 1985 року у Славуті. Ще у дитинстві у нашого Героя було багато друзів, адже він ще змалечку був дружелюбним та товариським хлопчиком.
У 1992 році батьки віддали Андрія до першого класу загальноосвітньої школи № 1, де він навчався до 2001 року. Був здібним та позитивний учнем, добрим однокласником та хорошим другом. Після 9 класів шкільного навчання наш Воїн вступив до Славутського технічного ліцею, де до 2003 року здобував фах водія.
Згодом Андрій поїхав на навчання до Хмельницького університету економіки і підприємництва, який закінчив у 2007 році та отримав диплом «Економіка і підприємництво». Коли студентські роки добігли кінця, Андрій вирішив розпочати свій трудовий шлях. Працював на місцевих славутських підприємствах, повְ’язаних із виробництвом меблів. Далі поїхав на роботу за кордон, але через деякий час повернувся додому, до Славути. Де б не працював — скрізь його поважали, цінували, йому довіряли.
У травні 2023 року Андрій був мобілізований до лав Збройних сил України. Службу проходив у 77-ій окремій аеромобільній бригаді у складі десантно-штурмових військ.
Наш Герой мужньо захищав Україну від російських окупантів на одному із найзапекліших напрямків фронту Донеччини — Бахмутському, де точилися важкі бої, де земля просякнута кров’ю цвіту української нації… 20 жовтня 2023 року зв’язок із нашим Воїном обірвався… Рідні вірили, що Андрій живий, сподівалися знову почути його голос — але доля розпорядилася інакше.
Того зловісного дня Андрій загинув, виконуючи до останнього подиху свій військовий обов’язок. Важко уявити, що доводиться пройти рідним, які залишилися у нашого Героя — матері, брату, племінникам, похресникам та коханій дівчині. Андрій став до лав Небесного Війська і вже звідти буде оберігати своїх рідних та кожного з нас.
«Андрій Тимощук був гідним сином України. У кількох словах не можна розказати та передати, яким він був за життя. Це та людина, яка увібрала в себе усі найкращі чесноти. Дружелюбний, привітний та завжди готовий допомогти. Світла душа та легкий на підйом до будь-яких справ. Завжди щирий та усміхнений. Він шукав у всьому позитив та проживав кожну хвилину так, щоб усі запам’ятали його, як життєрадісного хлопця, доброго, щирого, справедливого… тільки таким Андрій залишиться навіки у наших спогадах», — кажуть про захисника у громаді.
Під час прощання із Андрієм Тимощуком свої співчуття родині висловили його побратими і символічно передали матері прапор та берет бригади, в які служив наш полеглий Герой.
— публікація містить фотогалерею;
— публікація містить відеоматеріали;
— матеріал опублікований на правах реклами;
— посилання на коментарі.
Залишити відповідь