Фортеця Бахмут стала для нього останньою: у Шепетівці прощалися з бойовим медиком
Сьогодні, 21 липня, у Шепетівській громаді відбулася громадська панахида за загиблим на війні Романом Радченком.
Захисник України Роман Олександрович Радченко народився 22 грудня 1998 року. Він став первістком у родині шепетівчан Надії та Олександра. Роман ріс життєрадісним та допитливим хлопчиком, впевненим у собі, він точно знав, чого хоче.
Юнак закінчив Шепетівський навчально-виховний комплекс № 1 та, не вагаючись, вступив до Шепетівського медичного училища на спеціальність «лікувальна справа». Вже тоді він знав, що його покликання — допомагати людям.
Закінчивши у 2018 році медичний заклад у Шепетівці, юнак вирушив у столицю. Та не продовжувати навчання, а працювати, не цурався роботи і розумів важливість того, що робить. Спочатку працював у неврологічному відділені Київської міської клінічної лікарні № 4, згодом в одному з ковідних шпиталів під час пандемії.
Та не лише роботою жив юнак. Разом з молодшим братом Сергієм розвивали власний Ютюб-канал та проводили прямі трансляції. Ще одним захопленням Романа був паркур. Хлопець дуже любив життя і намагався жити на повну, насолоджуватися та заряджати цим оптимізмом всіх навкруги. Рідні згадують, що він завжди був цікавим співрозмовником, начитаний, ерудований, душа компанії — розважаючи друзів, показував фокуси з гральними картами та сам їх вигадував. Просто підходив до людей в парку знайомився і розважав, показуючи спритність рук.
У перші дні повномасштабної війни сам пішов до військкомату і був призваний на військову службу. Майже рік він працював у різних польових шпиталях, а 21 лютого 2023 року за власним бажанням був переведений в 3-тю окрему штурмову бригаду «Азов». Молодий та досвідчений не по роках медик, виконував бойові задачі нарівні з побратимами. Роман постійно навчався та вдосконалював свої знання, підвищував кваліфікацію на професійних вишколах.
«Він був справжнім другом, — згадують побратими — в нас не було ще настільки близького за духом брата, служити з ним — це справжня честь, він залишиться у наших серцях назавжди…».
Добрий, оптимістичний, справедливий, відповідальний, чесний. Цікава і творча особистість, Воїн Світла, люблячий син, і турботливий брат… Він будував свої плани на майбутнє, вдихав кожну мить життя, мріяв…
Та мріям не судилося здійснитись… Жорстока війна розділила життя родини на «до» та «після». 12 липня 2023 року ворог відібрав молоде життя Романа поблизу Бахмута Донецької області. Ця фортеця для нього стала останньою…
— публікація містить фотогалерею;
— публікація містить відеоматеріали;
— матеріал опублікований на правах реклами;
— посилання на коментарі.
Залишити відповідь