У Шепетівському районі археологи знайшли унікальну грамоту XII століття

У Шепетівському районі археологи знайшли унікальну грамоту XII століття

Свинцевих цидулок княжих часів в Україні до того не знаходили. Мова йде про місто Полонне, що у Шепетівському районі, де нещодавно завершилися масштабні археологічні дослідженні. Їх проводили науковці Кам’янець-Подільської експедиції державного підприємства «Охоронна археологічна служба України» інституту Археології НАН України під керівництвом кандидата історичних наук Павла Нечитайла.

Дослідження проводилися згідно із законом «Про охорону культурної спадщини». Згідно із чинним законодавством забудовник, який планує розпочати роботи на території де є давні культурні шари, має оплатити проведення археологічних досліджень. Не зважаючи на досить жорсткі санкції до порушників, ця норма закону здебільшого не виконується, особливо у «райцентрівських» містечках, не кажучи вже про села. В суспільній свідомості викидати сотні тисяч гривень «на черепки» вважається безглуздим витрачанням грошей та часу. Відповідно, що забудовники, що чиновники, збереженням історичної спадщини не переймаються. Посполитим до того теж абсолютно байдуже.

У Шепетівському районі археологи знайшли унікальну грамоту XII століття

«У Полонному маємо досить нетиповий випадок, — коментує ситуацію археолог Павло Нечитайло (шанувальникам української музики він відомий ще й як лідер гурту «Пропала грамота»), — коли місцева влада та інвестори розуміють важливість археологічних досліджень. Оскільки процес та результат археологічних досліджень це потужна інвестиція. Археологія, це, по суті, той інструмент, який робить місто містом. Повертає поселенню його дух, значення, статус. Налагоджує зв’язки між минулим і теперішнім. Дарує кожному його жителю відчуття причетності до людей, які жили на цьому місці сотні та тисячі років тому. Є також суто практичні причини всебічної підтримки проведення археологічних досліджень. Це потужний інформаційний ресурс. За археологами в місто заходять медіа. Збільшується кількість згадок в пресі. По суті, отримуємо безкоштовну піар-кампанію. Нарешті, міський музей абсолютно безкоштовно отримує археологічну колекцію знахідок. Причому, це безціні для міської історії речі, що репрезентують цілі етапи розвитку Полонного. На жаль, не всі в Хмельницькій області розуміють цінність та необхідність археологічних досліджень. Наприклад, в Хмельницькому не проводилось жодних розкопок за всю історію його існування. Хоча, насамперед проведення таких робіт регламентується законом «Про охорону культурної спадщини…», але, не всі в області його навіть читали».

У Шепетівському районі археологи знайшли унікальну грамоту XII століття

Полонне — одне з найдавніших міст Хмельницької області та й взагалі України. Перша згадка про це волинське поселення відноситься ще до 996 року. Того року Володимир Великий завершив будівництво Десятинної церкви і приписав їй десяту частину своїх «градів» зокрема й Полонне — «святої Богородиці град Десятинний».

Тут принагідно зауважимо, що не вся Хмельниччина — є Поділлям, як багато хто вважає. Її північна частина є еталонною Волинню.

У ХІІІ столітті тут діяв знаменитий колись Полонський монастир, що згаданий у «Літописі руському». Згідно запису син литовського князя Міндовга, язичник Войшелк прийняв християнство та вирішив присвятити себе Богу:

«А потім пішов він у Полоний, до [ігумена] Григорія в монастир, і постригся в ченці, і пробував у монастирі в Григорія три роки».

По тому Войшелк, який прийняв постриг під іменем Лавриш, узявши благословення у Григорія, пішов у Святу гору [Афон]. Літопис датує ці події серединою ХІІІ столітті (1255–1257 рр.).

Враховуючи давню та досить насичену історію Полонного та масштабність розкопок (200 квадратних метрів, — то не жарт) дослідники небезпідставно очікували на цікаві результати.

Розкоп заклали в історичному центрі міста неподалік від костелу св. Анни (1607 р.), що є архітектурним символом Полонного.

У Шепетівському районі археологи знайшли унікальну грамоту XII століття

Досліджувалася велика ділянка на якій ТОВ «Майдан-Вільський кар’єр» планує звести готель. Донедавна там базувалася районна міліція і знаходився ізолятор тимчасового тримання. Розкоп було поставлено на площі вільній від забудови. Археологам поталанило відкрити культурні шари що відносяться, як до усіх етапів розвитку міста, так і до набагато давніших часів.

Зокрема з’ясувалося, що терени сучасного Полонного люди почали обживати принаймні від часів ранньої бронзової доби. Про це свідчить крем’яна сокирка-долото, що відноситься саме до цього періоду.

У Шепетівському районі археологи знайшли унікальну грамоту XII століття

Крем’яне долотце

Це шліфоване крем’яне долотце, яке знайшли у заповненні слов’янської споруди, виявилося для дослідників не аби якою загадкою. Адже такий виріб могли виготовити в епоху-бронзи або, принаймні, в ранньозалізному віці і аж ніяк не у пізніші часі. Вірогідно долотце потрапило у «слов’янську яму» випадково з давнішого шару, якщо звісно не було принесене на середньовічне поселення, як цікавий знайдений деінде предмет — давні люди теж мали схильність до колекціонування різних незвичних дрібничок.

Під час дослідження однієї із заглиблених споруд, яка виявилася найдавнішою з відкритих під час розкопок, археологи знайшли досить багатий комплекс ліпної (тобто виготовленої без гончарного круга) кераміки. Вся вона фрагментована, але один дуже крупний горщик вдалося склеїти майже на половину.

У Шепетівському районі археологи знайшли унікальну грамоту XII століття

Кам’янецьким археологам, які передовсім спеціалізуються на Поділлі, розібратись в цій давній ліпній кераміці виявилося непросто, оскільки вона має волинську специфіку, тому за допомогою звернулись до археолога з Дубна Андрія Бардецького, який добре знається на старожитностях саме Волині. Нагадаємо, що північ Хмельниччини це Волинь, а не Поділля.

«Знайдений у Полонному комплекс попередньо можна віднести до ранньослов’янського часу і датувати VII-VIII ст. нової ери, оскільки кераміці знаходимо аналогії в райковецькій і роменській археологічних культурах, — повідомив пан Андрій. — В розкопі також виявлено в незначній кількості ранню кружальну (тобто виготовлену вже за допомогою гончарного круга — авт.) кераміку райковецької культури, яку можна датувати IX ст. Окрім того в культурному шарі трапились кілька фрагментів посудин ранньоскіфського часу (сер. VII- пер. пол. VI ст. до н. е.) та милоградської культури, які не виключено, відклались тут синхронно».

У Шепетівському районі археологи знайшли унікальну грамоту XII століття

Ліпна кераміка

Таке різноманіття різночасових та різнокультурних давніх артефактів яскраво засвідчує зручність для проживання території, на якій сьогодні стоїть Полонне, а кераміка райковецької культури, яку можна датувати IX ст. означає безперервність розвитку цього міста принаймні від 9 століття!

Знайшли археологи й артефакти й давньоруського Полонного. До ХІІ-ХІІІ століття відносяться уламки скляних давньоруських браслетів та фрагменти кераміки. Також з’ясувалося, що у XIV- XV століттях досліджувана ділянка використовувалась як цвинтар. Археологами відкрито рештки 10-ти поховань.

У Шепетівському районі археологи знайшли унікальну грамоту XII століття

Прикро, але більшість з них виявилися пошкоджена ямами та котлованами пізніших споруд XVII- XVIII ст. Але в археології, як і у житті, не все однозначно. Завдяки цим ямам дослідники отримали надзвичайно багатий масив артефактів згаданого періоду. Це світильники, люльки, безліч фрагментів глиняного та скляного гутного посуду, підківки для взуття, кулі до рушниць та мушкетів, монети тощо.

У Шепетівському районі археологи знайшли унікальну грамоту XII століття

Поховання з собакою

Окремо варто виділити поховання XIV ст. що належить до часів Литовсько-Руської держави. Крім людських решток там виявлено скелет собаки (на фото). Подібне поховання з собакою і приблизно того ж періоду було розкопане на околицях Збаражу в 2016 р. Чому та як собаки опинилися в людських могилах археологи поки версій не мають.

Абсолютно несподіваною знахідкою виявилася чимала купа специфічної цегли «пальцівки», яка впродовж певного часу тримала інтригу, а археологи довго не могли зрозуміти, що вона собою символізує.

«Пальцівка» — традиційний будівельний матеріал, що використовували від кінця XІV та до XVII ст. Як і всю тогочасну цеглу, її формували вручну. Одна сторона залишалась пласкою, по іншій проводили рукою чи спеціальними «грабельками», залишаючи сліди у вигляді борозн.

У Шепетівському районі археологи знайшли унікальну грамоту XII століття

«Пальцівка» була досить дорогим будматеріалом і на будівництві простих міщанських будинків її не використовували. Вона йшла переважно на зведення фортифікаційних споруд, храмів чи палаців. Але жодного натяку на все вище перелічене на розкопуваній площі не було. Тож звідки!? Лише після повної розчистки площі цегляну загадку вдалося розгадати. «Пальцівка» мала «вторинне походження». Тобто десь наприкінці ХІХ-го, на початку ХХ-го століть невідомий але досить таки хазяйновитий полончанський ґазда видлубав будматеріал з якоїсь давньої споруди та переніс його собі на обійстя. «Пальцівка», однак, так і не була використана знову, а і по тому довго нервувала археологів невизначеністю.

І про головну знахідку.

В межах розкопу вдалося простежити залишки кількох об’єктів ХІІ-го — першої половини ХІІІ-го століття. Як розповів Павло Нечитайло, одна з них — яма, що ймовірно, відігравала роль своєрідної літньої кухні. Вона була забита шаром попелу з деревним вугіллям, у якому траплялися фрагменти кісток тварин та частини горщиків. Дно ями було встелене шаром суглинку з фрагментами керамічного посуду. Сліди іншого, наземного вогнища з фрагментами кераміки і кісток тварин було виявлено під одним з поховань. Саме біля нього технічний директор експедиції Дмитро Тимчук поблизу слідів вогнища знайшов фрагмент зігнутої свинцевої пластинки. Пластинка не проста, а із залишками продряпаного на ній напису в три рядки, частина якого досить добре читається.

У Шепетівському районі археологи знайшли унікальну грамоту XII століття

Для атрибуції та прочитання напису археологи звернулись до спеціаліста з давньоруських графіті, завідуючого сектором археологічних досліджень Національного заповідника «Софія Київська» Тимура Бобровського. Київський науковець визначив, що артефакт датується в межах 1120–1160 років. Також він зазначив, що у цілому знахідки предметів з кириличними написами для доби Київської Русі на території України є нечастими. Саме тому артефакт з Полонного є надзвичайно важливим. Поки що незрозуміло що це. Це може бути або окуття, хомут на руків’я якогось предмету. Досить вірогідно що це може бути лист, написаний на свинцевій пластинці.

У Шепетівському районі археологи знайшли унікальну грамоту XII століття

Прорис напису

«Не виключено, що знахідка може бути грамотою — повідомив Тимур Бобровський. — Дві подібні свинцеві грамоти відомі серед епіграфічних пам’яток Новгорода. Остаточно визначитися з предметом та текстом на ньому можна буде лише після розгортки свинцевого сувою реставраторами».

Крім того науковець пояснив, що датування предмету зроблено на основі палеографії — тобто особливості накреслення рукописних літер у певний час.

Якщо загадковий сувій дійсно виявиться «свинцевою грамотою» то це буде перша подібна знахідка на теренах України. Інтрига також у тому, що там написано. Можливо щось важливе і дуже цікаве, адже навряд чи хто став використовувати такий специфічний матеріал для якогось банального послання.

Це не перший успішний досвід співпраці археологів з полонською громадою. За сприяння міського голови Франца Скримського у 2019 році в Полонному досліджувались унікальні підземелля початку XVIII ст. Як виявилося то були військові склади-«магазеї» часів Північної війни зведені за однією версією московськими військовими, за іншою — гетьманом Іваном Мазепою.

Варто також зазначити, що забудовник в особі власника «Golden Tile Ceramic Group» Валентина Шеветовського, не лише дотримався вимог пам’яткоохоронного законодавства, що на загал для України випадок нечастий, але й усебічно технічно та організаційно допомагав проведенню археологічних досліджень. Крім того пан Валентин попередньо зголосився фінансово допомогти у проведенні радіовуглецевого датування ряду знахідок у знаменитій лабораторії в Познані, хоча закон цього і не вимагає…

Поділитися посиланням:
FacebookTelegramViberWhatsAppTwitter

Новини партнерів


2 коментарі до статті «У Шепетівському районі археологи знайшли унікальну грамоту XII століття»

  1. Alexander Bereznuk коментує:

    Дійсно, Волинь…і прикро, що Волинське місто князів Острозьких – Старокостянтинів, зараз віднесено до Хмельницького району…без нього відчуватиметься порожнеча і прогалина в історичних зв’язках регіону…
    І ще дивує що Майдан-Вильський комбінат вогнетривів будує готель у Полонному, а райцентр не прагне стати економічним центром регіону

  2. Євген Матвійчук коментує:

    Вочевидь, на грамоті пише щось про вакцинацію.


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Я ознайомився/лася та погоджуюся з Правилами коментування та Політикою конфіденційності


Теґи публікації


Вам також може бути цікаво



У Полонному скоригували рух громадського транспорту
У Полонному пенсіонера придавило автомобілем
Мешканка Полонного примирилася з чоловіком, який зламав їй ребра та наставив синців
У Полонській ТГ Держпродспоживслужба після перевірок вручила приписи очільникам освітніх закладів
У Полонному створили міську раду та комуналь­не підприємство, яке обіцяє людям газ і електроенергію по 60 копійок
В Полонному викрали скульптуру Хо Гончара

Читайте у цій рубриці



Ембріологиня родом з Шепетівки відклала власне материнство та заморозила яйцеклітини
На Шепетівщині археологи шукають підземний хід біля костелу
Огляд Apple Watch series 7
Контрольно-вимірювальні прилади та автоматика
Як наука про роботу із даними змінює світ
На Ізяславщині науковці Польщі та України провели ботанічні дослідження