Кіборг із Хмельниччини: він загинув за «Коридор життя» у Донецькому аеропорту
Цими січневими днями ми знову й знову воскрешаємо в пам’яті героїчний епізод російсько-української війни, що розпочалася 2014 року, — оборону Донецького аеропорту. Про одного з десантників із Хмельниччини, який прийняв свій останній бій, відбиваючи атаку терористів, розповіли у Музеї історії міста Хмельницького.
242 дні, з 26 травня до 23 січня 2015 року, українські захисники стійко утримували летовище під нещадними обстрілами агресора, виявивши безпрецедентну мужність, витривалість, самопожертву та героїзм. За цією обороною спостерігали мільйони людей з усього світу. Плануючи взяти під контроль Донецький міжнародний аеропорт, що мав важливе стратегічне значення, рашистські терористи штурмували наших оборонців танками, важкою артилерією, реактивними снарядами, ракетними комплексами. Власне, це самі вороги, зустрівши запеклий опір українських лицарів волі, назвали їх за незламність кіборгами.
Серед захисників Донецького аеропорту, котрі полягли в боях з ворогом, є і воїни з Хмельницької області.
Одним із наймолодших оборонців Донецької фортеці став 25-літній хмельничанин Дмитро Івах. 18 січня 2015 року старший лейтенант 95-ої аеромобільної бригади Дмитро Івах прийняв свій останній бій.
«Саме цього дня Дмитро з побратимами відбивали атаку терористів, не давали їм можливості перекрити «Коридор життя» до Донецького аеропорту. Зрештою ворог вдався до шквального обстрілу наших позицій «Градами». Старший лейтенант Дмитро Івах намагався у бою врятувати життя солдату та сам отримав смертельне поранення в голову, загинуло ще троє побратимів, 14 було важко поранено», — розповіли у музеї.
Під час жалобного прощання з Героєм на майдані Незалежності у Хмельницькому 22 січня 2015 року командир роти майор 95-ої аеромобільної бригади, де служив Дмитро, сказав:
«Він — достойний Герой. Ніколи Дмитро не відступав, був завжди попереду, де найважче і найнебезпечніше… Ви по праву можете пишатися таким сином».
У горнило російсько-української війни Дмитро Івах, випускник Львівської академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, потрапив одразу після навчання, вже з 6 квітня 2014 року брав участь у бойових діях. Відзначивши стійкий характер, відмінну підготовку та здатність брати на себе відповідальність, керівництво одразу призначило лейтенанта Іваха на позивний «Вікінг» виконувачем обов’язків командира роти.
Коли рашистські окупанти захопили Крим, Дмитро Івах був одним із перших, котрі захищали перешийок Чонгар. На Донеччині Дмитрові випало пройти всі гарячі точки. Брав участь в боях за Слов’янськ, Карачун-гору, Краматорськ, Шахтарськ, Дмитрівку, Новоазовськ, Степанівку. Під час глибокої розвідки Дмитро з побратимами пройшли до кордону з росією, і їм підбили один з БТРів. Дмитро відбився від колони і поїхав своїм БТРом за пораненими, а вже разом з врятованими повернув не туди й опинився аж під захопленим ворогами Луганськом. Сепаратисти були настрашені з’явою українських воїнів у них в тилу, втікали з позицій. За мужність та відвагу Дмитру Іваху було достроково присвоєно звання старшого лейтенанта. Дмитро так і не зізнався батькам, дружині Вікторії, що воював, про цю таємницю знав лише його рідний брат В’ячеслав.
Народився Дмитро Івах 1 жовтня 1989 року в Хмельницькому. 2005 року закінчив дев’ять класів школи № 27, 2008 року — Хмельницьке вище професійне училище № 11 за фахом «Слюсар-механік». Відразу після строкової служби у 80-му окремому аеромобільному полку у Львові підписав контракт і 2009 року прийшов служити у 8-й окремий полк спецпризначення у Хмельницькому. Того ж року вступив у Львівську академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, яку закінчив 2013 року за фахом «Управління діями підрозділів аеромобільних військ». Відразу після закінчення факультету аеромобільних військ і розвідки розпочав свою офіцерську службу в 95-ій окремій бригаді у Житомирі. За спогадами рідних, Дмитро дуже любив життя, трепетно ставився до своїх рідних, любив радувати їх подарунками, робити приємні сюрпризи.
«Тоді ми всі так йому раділи, наче сонцю у похмурий день!», — згадував брат Героя В’ячеслав.
Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» Дмитро Івах нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно). Також нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно). У 2016 році Дмитра Іваха відзначено Почесною відзнакою Хмельницької міської громади «Мужність та відвага» (посмертно). Рішенням Хмельницької міської ради від 26 жовтня 2016 року Герою присвоєно звання «Почесний громадянин міста Хмельницького» (посмертно). Іменем Дмитра Іваха у 2015 році названо Хмельницьку загальноосвітню школу, в якій він навчався, а у 2019 році на честь воїна-земляка встановлено меморіальну дошку при вході до Хмельницького ВПУ № 11, де він навчався.
Вічна слава і честь Українському Герою! Світла пам’ять, низький уклін Герою, котрий віддав своє життя за соборну вільну Україну!
— публікація містить фотогалерею;
— публікація містить відеоматеріали;
— матеріал опублікований на правах реклами;
— посилання на коментарі.
Залишити відповідь