Дослідник історії Юрій Гамрецький народився у Шепетівці
1 січня 1930 року у місті Шепетівці, у сім’ї Марка Мойсейовича Гамрецького та Цілі Борисівни Ашкеназі, народився майбутній український історик, доктор історичних наук, професор Юрій Маркович Гамрецький. Батько у 1917–1920 рр. був червоноармійцем. Пізніше Марко Мойсейович викладає історію в одній із шкіл Шепетівки.
У 1936 році батька переводять до Вінниці, де він викладав історію у педагогічному інституті. Тоді ж Юрій Маркович пішов до першого класу школи м. Вінниці. В роки німецько-радянської війни маму з Юрієм евакуювали до Узбекистану. А ось батько переїхав до Саратовської області, де влаштовується директором педагогічного училища м. Петровськ. Згодом його призначають начальником Відділу агітації і пропаганди Українського радіокомітету (м. Саратов).
Після закінчення війни мама з Юрієм повертається до м. Вінниці. Батько переїжджає до Києва, викладав історію в університеті. Юрій продовжує навчання у вінницькій школі, яку закінчує в 1948 році. В тому ж році, мабуть за порадою та клопотанням батька, вступив на історичний факультет Київського державного університету ім. Т. Шевченка, який закінчив у 1953 р.
Крайній праворуч — Юрій Гамрецький
Після навчання Юрія направили працювати вчителем історії в школу селища Товсте, що на Тернопільщині. Згодом був призначений директором однієї із шкіл Київської області. В цей час пробує вступити до аспірантури. Перші екзамени він провалив. Лише після втручання батька, Юрія у 1957 році все таки зараховують до аспірантури Інституту історії АН УРСР. Після закінчення навчання — працює у відділі історії Великої Жовтневої соціалістичної революції і громадянської війни Інституту історії АН УРСР. У цій установі чоловік пропрацював майже тридцять років. Обіймав посади молодшого (1960–1966 рр.), старшого (1966 — 1985 рр.), головного наукового співробітника (1986 — 1992 рр.), завідуючого сектором (1985 — 1986 рр.).
У 1963 році, під керівництвом доктора історичних наук М. А. Рубача, захистив кандидатську дисертацію на тему «Радянська історіографія Великої Жовтневої соціалістичної революції». Саме ця тема визначила весь подальший творчий шлях Юрія Марковича як дослідника маловивчених питань революції 1917 р. в Україні. Широке визнання як талановитого історика і визначного фахівця з цієї проблеми принесло йому дослідження питання про встановлення і діяльність Рад робітничих депутатів України у 1917 р. Цій темі Ю. М. Гамрецький присвятив і свою докторську дисертацію «Ради робітничих депутатів у 1917 р.», яку захистив у 1970 р. У цій праці дослідник використовував не лише документи вітчизняних архівів, а й архівів Франції, Німеччини, Австрії, в яких він працював у 1968 р. як стипендіат ЮНЕСКО. Проте диплом доктора історичних наук Юрій Маркович отримав не одразу. Справа в тому, що в дисертації він детально висвітлив вибори до Рад у 1917 році, в яких меншість отримали більшовики, але тим не менше вони загадково опинилися при владі. Ці погляди не збігалися з постулатами тогочасної офіційної історіографії. Починають з’являтися газетні публікації, в яких Юрія Марковича називають українським буржуазним націоналістом. Диплом доктора історичних наук він отримав лише у 1976 році.
Юрій Маркович був автором понад 100 наукових праць. Найвідоміші з них є монографії: «Ради робітничих депутатів України в 1917 (період двовладдя)», «Ради України в 1917 р. (липень-грудень 1917 р.)», у співавторстві, «Триумфальное шествие советской власти на Украине», у співавторстві. Крім того, Ю. М. Гамрецький брав участь у багатьох колективних працях, які готувалися науковцями Інституту історії АН УРСР, у тому числі в написанні багатотомної «Історії України», «Історіографії історії Української РСР» та багатьох інших. Крім того, він є автором ряду наукових статей, які друкувалися у союзних та українських періодичних виданнях. Юрій Маркович співробітничав з «Українським історичним журналом», написав велику кількість статей до різних енциклопедій і науково-популярних журналів. Також дослідник історії був редактором багатьох наукових праць інших авторів, був ініціатором і редактором ряду наукових збірників, організатором наукових конференцій. Ю. М. Гамрецький — один з укладачів двотомного видання документів і матеріалів Української Центральної Ради (1917 — 1918 рр.). Значний внесок зробив він і у підготовку наукових кадрів. Колишні його аспіранти стали згодом відомими фахівцями-дослідниками історії України ХХ ст.
У 1992 році Юрій Маркович їде до США. Проживав у Сан-Франциско, де і помер 28 січня 2003 року.
— публікація містить фотогалерею;
— публікація містить відеоматеріали;
— матеріал опублікований на правах реклами;
— посилання на коментарі.
Залишити відповідь