У Шепетівці дізнавалися про значення малюнків та вік старих мацев
Кладовища — унікальні пам’ятки історії міст і сіл. Шепетівці пощастило мати на території старий єврейський цвинтар, який, за свідченням деяких джерел, був заснований у 1900 році.
З історії міста відомо, що було не одне єврейське кладовище — найстаріше розташовувалося за нинішнім відділом поліції та ще одне — в районі «Верховини». Найбільша єврейська громада у Шепетівці мешкала ще з 18 століття. Відповідно до перепису, в 1939 році єврейське населення становило 3916 осіб.
Дехто вважає, що у минулому столітті частину мацев — пам’ятників — було перенесено зі старого цвинтаря на більш новий, що нині зберігся на «Верховині».
Кілька років тому на території цього кладовища, в рамках проєкту присвяченому дослідженню єврейської історико-культурної спадщини, частину цих унікальних пам’ятників було викопано із шару ґрунту та реставровано.
Днями історики-учасники проєкту «Простір спадщини: єврейський цвинтар і міська історія» Яків та Петро Яковенки провели у Шепетівці пізнавальний захід. У Музеї пропаганди дослідники розповіли цікаві факти про появу євреїв на території України, про їхні звичаї та на практиці показали слухачам, як дізнатися вік мацеви. Для цього було організовано поїздку на старий цвинтар. Містянам дослідники роздали невеличкі буклети, де міститься інформація про особливості літочислення у іудеїв.
Мацеви, які збереглися у Шепетівці дивують як старовиною, так і найтоншим різьбленням по каменю. Деякі з них оригінальні та не схожі з іншими, інші є більш подібні одна до одної.
Дизайн традиційного єврейського надгробка-мацеви сформувався до початку XVII ст. Це плоска плита, оформлена у вигляді порталу. Портал має двояке значення: це і ворота у Райський сад, і нагадування про зруйнований Храм.
На них можна побачити дуже цікаві зображення звірів, птахів, винограду тощо. Як зауважив Петро Яковенко, усі вони мають певний символізм.
Леви — найпоширеніші із зображень. Це цілком зрозуміло: лев є символом Іудеї і іудаїзму; він же прикрашає герб Єрусалиму. В основному левів зображують попарно, як варту або як власників різних корон.
Історик зауважив, що леви на пам’ятниках дуже відрізняються, тому що майстри, які виготовляли мацеви, ніколи в житті не бачили цих тварин.
Є в Шепетівці і мацеви із зображенням дрібних птахів — голуби і горлиці, але бувають і співочі пташки. Найчастіше пернатими прикрашали жіночі надгробки. Символізм тут зрозумілий: жінка — берегиня сімейного гніздечка.
Ще ознакою жіночого поховання може бути свічник, наприклад, п’ятисвічник. Він виступає символом жіночого благочестя — в обов’язок жінки входить запалювання свічок на Шабат і свята.
Дві руки зображені на надгробках чітко вказують і на походження покійного. На шепетівському єврейському цвинтарі є й такі екземпляри, де зображено складених особливим чином рук. Таким жестом жерці Храму раніше благословляли народ. Таке зображення означає, що це могила Когена — нащадка первосвященика Аарона.
На кладовищі може зустрітися інший варіант зображених рук — в процесі обмивання, або просто глечик, чаша, таз чи рушник. Це могили Левитів: вони, як і Когени, були служителями Храму, але рангом трохи нижче.
Найвідоміший єврейський символ — шестикутна Зірка Давида, вона ж Маген Давид.
Лелеку також можна побачити на мацевах. На івриті цей птах називається «хасида» і має один корінь з «хасідус» (праведність). Зображення лелеки на надгробку ніби натякає на праведність покійного.
Нагадаємо, що у Шепетівці свого часу відійшов у засвіти відомий хасидський праведник Шапіро Пінхас бен Аврум з Корця (1726–1791). У місті мешкали його родичі та інші рабини-хасиди Шапіро Мордехай бен Мойша (1758–1838), Цадейскіх Шапіро Хас і Шапіро Мойше.
— публікація містить фотогалерею;
— публікація містить відеоматеріали;
— матеріал опублікований на правах реклами;
— посилання на коментарі.
Залишити відповідь