Із чого складається щоденна робота шепетівських рятувальників?

Україна відзначає День рятівника — свято, яке відзначають представники однієї з найнебезпечніших і одночасно найкращих професій. Саме рятувальники і пожежники щороку, ризикуючи власними, рятують тисячі чужих життів. І за це їм величезна шана і повага.

Та чи задумувались ви колись, що саме вам відомо про представників цієї мужньої професії? Для більшості з нас — це люди, які гасять пожежі, рятують потопаючих, допомагають при будь-яких форс-мажорах. І це далеко не увесь спектр завдань, які виконують ці сміливі люди. Та мало хто про це замислюється. Можливо, тому у нас в країні рятувальна служба та її потенціал і досі залишаються недооціненими.

Ми вирішили розкрити людям очі на те, що ж собою насправді являє ДСНС — для того, щоб вони, нарешті, зрозуміли, що йдеться не лише про пожежників та відкривачів заблокованих дверей, а про справжніх героїв, внесок яких в можливість нашого з вами безтурботного і спокійного життя, позбавленого катастроф, є набагато більшим, ніж ми можемо собі уявити.

Зокрема, мова піде про наш Шепетівський гарнізон Головного Управління ДСНС в області. Подробиці про його діяльність нам люб’язно погодився розповісти начальник Шепетівського районного сектору, Віктор Матвійчук.

Як саме працює система реагування ДСНС?

— Взагалі, Шепетівський районний сектор здійснює управління всіма підпорядкованими підрозділами району. Та складається: з 21-ої Державної пожежно-рятувальна частина (у Шепетівці — це 56 співробітників та 29-ого Державного пожежно рятувального поста —14 співробітників). По району розташовано 6 місцевих пожежно-рятувальних команд (МПК), дві з яких МПК у Судилкові та Чотирбоках, утримуються за кошти сільських рад, а МПК с. Корчик, с. Хролин, с. Мокіївці та с. Лотівка утримуються за кошти ТОВ «Епіцентр Агро», за що хочу висловити свої слова вдячності. До речі, хочу зауважити, що лише в цьому році за допомогою підрозділів МПК було ліквідовано 16 пожеж. Кожне формування виконує свої функції, але основним завданням є оперативне реагування на виникнння та наслідки надзвичайних подій чи ситуацій. Крім того, районний сектор проводить профілактичну роботу у вигляді різноманітних бесід, акцій, лекцій, у закладах з масовим перебуванням людей, навчаючи населення правилам безпеки життєдіяльності з метою підвищення рівня обізнаності населення і попередження виникнення надзвичайних подій.

З чого починається виклик при надзвичайній події?

— Робота рятувальників починається із надходження повідомлень, які фіксує пункт зв’язку частини. Від початку надходження повідомлення стартує, так званий, процес розвідки, який включає визначення місця виникнення події (адреса), номер телефону заявника, та інше. Тобто, диспетчер має дізнатися якомога більше інформації для того, щоб оперативно та кваліфіковано надати допомогу. Отримавши повідомлення, кожна посадова особа починає виконувати свої посадові обов’язки — лунає сигнал «тривоги» для підрозділу, який залучається до місця виклику, оповіщаються інші служби взаємодії, які необхідно залучити за вказаною адресою, підтримується радіозв’язок з караулом, котрий виїхав за викликом. Дивлячись на те, що трапилось, до місця події направляється певна техніка для надання допомоги.Є декілька видів пожежно-рятувальної техніки: основна та спеціальна. Основна — це автоцистерна, яка доставляє до місця виклику особовий склад, воду та інші вогнегасячі засоби та пожежно-технічне озброєння. Спеціальна — застосовується для виконання спеціальних робіт на пожежах (зв’язок, освітлення на пожежі, виконання робіт у задимленій та отруйній атмосфері, роботи на висотах).Крім того, мають величезне значення масштаби події. Наприклад, якщо це пожежа першого рангу, то на місце направляється не менше двох автоцистерн, якщо другого рангу — не менше чотирьох, і так далі. І диспетчери мають все це знати і чітко орієнтуватися для прийняття оперативних рішень.

Що стосується самих пожежників, то в їх роботі є також багато нюансів, про які нам невідомо.

— Наприклад, особовий склад підрозділу поділяється на чотири караули. До складу яких входять 13 осіб: диспетчер, три водії, начальник караулу, два командири відділеннь, старший пожежний і пожежні. Найменший склад відділення має бути не менше 4 чоловік тому, що дуже часто виникають пожежі із великим задимленням, коли в роботу йдуть «ланки», яка повинна складатися не менше трьох осіб, які з’єднані між собою гнучким тросом, щоб триматися разом у задимленому середовищі та уникнути розділення ланки. Це і є ланка газодимозахисної служби.

Від моменту отримання повідомлення про подію особовий склад має виїхати з підрозділу негайно, але не пізніше ніж через 1 хвилину. Час прибуття в межах міста обмежений 10 хвилинами, якщо радіус дії частини складає 3 кілометри. В район радіус виїзду підрозділу складає 20–50 кілометрів, а час прибуття близько 20–45 хвилин. З урахуванням метеорологічних умов, сезонних особливостей та стану доріг нормативи прибуття можуть бути перевищені, але не більше ніж на 5 хвилин.

Професія доволі нелегка і потребує відповідної фізичної, психологічної, розумової підготовки тому, що відлік іде навіть не на хвилини, а на секунди. І від цього залежать людські життя.

— Та для мінімізації негативних наслідків дуже важливе значення має і роз’яснювальна робота. Шепетівський РС ГУ ДСНС проводить різноманітні заходи виховання культури безпеки серед різних верств населення, починаючи з дитячих садочків. Це досить важливих акцій — «Запобігти. Врятувати. Допомогти» і «Тиждень безпеки», який проводиться у навчальних закладах двічі на рік спільно з відділами освіти громад, міста та Шепетівської РДА.Проводяться навіть вуличні акції, під час яких кожен, хто бажає, має нагоду потренуватися в одяганні екіпіровки, або спробувати влучити в мішень із справжнього пожежного рукава й відчути особливості професії рятівника, немов зсередини. Під час цих заходів у формі лекцій, конкурсів та ігор рятувальники навчають дорослих та дітей правильним діям у різноманітних надзвичайних ситуаціях. Звичайно, це підвищує рівень обізнаності і вміння реагування в різних ситуаціях наших людей, що, в свою чергу, зменшує в перспективі кількість трагічних випадків.

Є у рятувальників якісь особливі традиції чи обереги?

— Наприклад, ніхто ніколи й нікому не бажає «на добраніч».

Чому?

— Оскільки перевірено, що підрозділ буде залучено на виклики. Також при зміні караулів не потрібно говорити «до побачення», а кажуть: «сухих рукавів». А ще у рятувальників є своя небесна покровителька — ікона Божої Матері «Неопалима Купина», яку вшановують 17 вересня. Вона є нашим оберегом від вогняного лиха.

Дякую за розмову, сухих рукавів!

Поділитися посиланням:
FacebookTelegramViberWhatsAppTwitter

Новини партнерів


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Я ознайомився/лася та погоджуюся з Правилами коментування та Політикою конфіденційності


Теґи публікації


Вам також може бути цікаво



Читайте у цій рубриці