Атовці знайшли трудові книжки працівників ліквідованого підприємства

На минулому тижні в редакцію принесли кілька десятків трудових книжок працівників цегельного заводу міста Шепетівки. Їх випадково знайшли члени шепетівського осередку ГО «Всеукраїнська спілка учасників бойових дій в АТО «Побратими України». Як пояснив атовець Олександр Лахай, їх викинули, а з зовнішнього вигляду кількох, навіть намагалися знищити. Чоловіки попросили передати їх в архів, адже інформація в цих документах може послугувати, як підтвердження трудового стажу.

В Україні прийнято вважати, що трудова книжка є чи не єдиним доказом стажу працівника, особливо, набутого у радянський час. А за нинішніх обставин, коли щороку пенсійний вік українців зростає, то запис у трудовій книжці є беззаперечним підтвердженням.

Шепетівський цегельний завод як підприємство років з десять, як ліквідували. Але як могло так статися, що люди не отримали на руки трудові книжки? Адже процедура їх вручення робітникові є обов’язковою.

Для роз’яснення ситуації ми звернулися у трудовий архів Шепетівської міської ради.

— Бувають різні ситуації, чому людині стала не потрібна трудова книжка. Серед них: виїзд за кордон, смерть власника документа тощо, — розповіла Наталія Полякова, завідувач трудовим архівом. — Але найчастіше, коли людина досягає пенсійного віку, то починається підрахунок розміру стажу. І тоді громадяни звертаються до нас. Особливо у випадках, якщо загублена трудова книжка. Ми можемо на підставі документів перевірити інформацію стосовно запитуваного періоду.

І справді, в трудовому архіві містяться майже всі документи підприємств, що діяли на території міста Шепетівки, в тому числі є інформація з цегельного заводу.

— У 2008 році закривали цегельний, там діяла ліквідаційна комісія, — продовжила Наталія Полянська. Нормального процесу передачі документації фактично не відбулося. Деякі документи мені приніс охоронець заводу і попросив впорядкувати їх. Є книги наказів, найдавніша з 1968 року. Історичної довідки по цьому заводу також немає.

Запис у трудовій книжці працівниці Шепетівського цегельного заводу свідчить, що підприємство діяло у роки війни. Цікаво, що на роботу її прийняли саме 8 березня

Та серед трудових книжок були такі, які свідчили, що підприємство працювало у 1944 році. Наприклад, його працівницю Марію Кашпінську зараховано на посаду охоронця 8 березня 1944 року. Тобто така знахідка атовців є корисною у будь-якому разі.

Колишня працівниця цегельного майже ровесниця першої трудової книжки — французької 1883 року

По завершенні розмови із завідуючою архівом ми передали знахідку атовців на збереження. Тож, якщо ви колишній працівник цегельного заводу і втратили трудову, можливо, вона серед знахідок, тому варто уточнити.

Поділитися посиланням: