Шепетівчани вшанували полеглих у Другій світовій війні
Покладання квітів до меморіального комплексу «Вічний вогонь» з нагоди Дня вигнання нацистів з України в Шепетівці відбулося сьогодні, 28 жовтня.

— Ми зібралися сьогодні, щоб відзначити 75-річницю звільнення України від загарбників, — зазначив ведучий. — Якщо згадувати кожного загиблого хвилиною мовчання, то довелося б мовчати понад 30 років.

Загиблих пом’янули хвилиною мовчання.
— Прийти і покласти квіти до братської могили, на мою думку, обов’язок кожного українця, — зазначив 70-річний Олександр Олексійович, мешканець Рубіжне. — Чути обстріли в мирний час, якщо вони лунають там, де живуть твої рідні та близькі, жахливо. Пригадую розповіді батька про війну. Радів, що народився і виріс вже у мирний час. Майже сорок працював водієм. Об’їздив всю Луганському область. Зараз вона розділена — на нашу та не нашу.
Згадали тих, хто сьогодні захищає незалежність на сході України.
— Герої не вмирають, — продовжив ведучий. — Вони передають свій подвиг наступним поколінням.
Сьогодні наші військові, як їхні прадіди під час Другої світової війни, віддають за Батьківщину найдорожче — життя.
— Починаєш шанувати мир лише тоді, коли загроза війни торкається безпосередньо тебе, — сказала шепетівчанка 48-річна Олена Петровська. — Багато знайомих зараз перебувають у зоні АТО. Їхні матері щодня чекають дзвінки від синів.
До меморіального комплексу «Вічний вогонь» учасники заходу поклали квіти.
Для довідки
23 місяці тривала битва за визволення України: від 18 грудня 1942 року і аж до 28 жовтня 1944 року включно.
Звільнення України був кульмінаційний результат ряду наступальних операцій, найбільш значимі з яких: Донбаська — з 13-го серпня по 22-е вересня 1943-го року, Корсунь-Шевченківська операція — з 24-го грудня 1943-го по 17-е лютого 1944 — го року, Львівсько-Сандомирська — з 13-го липня по 29-е серпня 1944-го року і заключна Східно-Карпатська операція, яка була розпочата військами і з’єднаннями радянської армії з 8-го вересня 1944-го року і призвела до остаточного звільнення та вигнання останніх гітлерівських загарбників з території України 28-го жовтня 1944-го року.
Нагадаємо, у Шепетівці, 14 жовтня, посадовці, військовослужбовці та громадськість зібралися на Алеї Слави Героям АТО, аби згадати й вшанувати героїв-захисників: тих, хто поліг у неоголошеній війні..



























Після слів “з нагоди Дня вигнання нацистів з України” необхідно обов”язково додавати слова “і Дня поновлення в Україні злочинного комуністичного режиму”. Ми досить часто забуваємо про іншу сторону цього дійства…
Не плутай грішне з праведним (мухи окремо, котлети окремо!).
А решта районів та організацій крім Шепетівки згадали,чи знов черговий склероз?
У рік, коли кремлівсько-російські нацисти руками червоноармійців виганяли німецьких нацистів з України, внутрішні війська НКВД “заодно” знищували членів УПА і ОУН, які боролися за Українську Самостійну Соборну Державу. В тому числі – на Шепетівщині та Славутчині.
Славутчани це добре знають і могили українських повстанців постійно вшановують.
А от шепетівчани (частина так званої місцевої влади) продовжують жити у ілюзорному радянському світі.
Що ж, тоді поміркуйте: чому серед радянських визволителів Шепетівки від німців у лютому 1944 року було так мало корінних жителів Шепетівщини, Славутчини, Полонщини?
Відповідь – бо їх радянське командування “згноїло” за кілька місяців до того, кинувши на вірну смерть на Тернопільщину, коли ще там були сильні німці.