Збільшення мінімальної зарплати під контролем держави
З 1 січня, як відомо, вдвічі зріс розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно зросли обов’язкові бюджетні платежі для тих, хто займається бізнесом. Дехто поспішає «розпрощатися» з підприємницької діяльністю, знімається з обліку в податковій. Інші вбачають можливість продовжувати діяльність, скорочуючи робочі місця та піднімаючи ціни на товари й послуги.
Газета «День за днем» поцікавилася думкою фахівців про те, як вплинуло зростання податків на клімат у бізнесовій сфері.
Ставки податків до місцевих бюджетів зменшили
Валентина Ординська, начальник Шепетівського відділення Славутської ОДПІ:
— Підприємці, які перебувають на першій чи другій групі оподаткування не відчули значного зростання платежів до місцевого бюджету. Першій групі встановили ставку єдиного податку від прожиткового мінімуму, тобто вторік вони платили 137 грн 80 коп, а цьогоріч — 160 грн. Єдиний соціальний внесок вторік складав для 1-ої групи 319 грн, а з нового року — 352 грн. Тобто ті підприємці, що здійснюють торгівлю на ринках, відчули турботу з боку держави. Для 2-ої групи ставки зменшені в місті. З 800 приватних підприємців майже у 90% ставка переглянута в сторону зменшення. Є види діяльності, для яких передбачені максимальні розміри: мережи магазинів в різних містах Україні, торгівля на ринках України, пасажирські перевезення по Україні. Їм доведеться платити 640 грн єдиного податку. Але 720 грн ЄСВ доведеться сплатити для усіх платників другої групи. Від сплати єдиного внеску до Пенсійного фонду звільняються пенсіонери за віком та інваліди як на загальній так і на спрощеній системі. Але такої пільги позбавлені пенсіонери, які перебувають на пенсії за вислугою років, тобто працівники освіти, медицини, правоохоронних органів та іншіНа сьогодні найболючіше питання — збереження робочих місць. У січні – лютому спостерігатимемо за тенденцією у працевлаштуванні найманих працівників. Можемо зрозуміти підприємців та керівників підприємств, що таке значне зростання мінімальної заробітної плати суттєво збільшило розміри нарахувань.На сьогодні контроль за дотриманням законодавства щодо найманих працівників здійснює не лише податкова інспекція, але й органи місцевої виконавчої влади. На управління праці та соціального захисту населення покладена функція контролю за дотриманням законодавства про працю.Нині всі служби очікують стабілізації ситуації, що склалася після підняття заробітної плати. Адже без найманих працівників теж роботодавці не зможуть працювати. Запроваджений суворий контроль за офіційним працевлаштуванням та дотриманням рівня заробітної плати. Податкова служба виступає за забезпечення соціальних гарантій найманих працівників. Працедавці зобов’язані дотримуватися встановлених державою норм.
Ризикувати підприємцям сьогодні не вигідно
Іван Дячук, заступник начальника управління праці та соцзахисту:
— Держава акцентує увагу на те, що покладена велика відповідальність за порушення закону про використання легальної праці та мінімальну заробітну плату. Ввели фінансову санкцію відповідно до статті 265 закону України «Про працю». Максимальний штраф у розмірі 100 мінімальних заробітних плат встановлюється для тих, хто чинить опір проведенню перевірки. Якщо здійснили перевірку та встановили, що люди працюють без належного офіційного оформлення, тоді сума штрафу складе 30 мінімальних зарплат, це майже 100 тис. грн.Безконтрольність за діяльністю призвела до хаосу в діях підприємців. На черговому засіданні робочої групи з питань легалізації та зайнятості населення винесемо рішення, яким чином здійснюватимемо перевірки. Я наполягатиму, щоб на перших етапах все ж таки донести людям інформацію, ознайомити їх зі змінами та відповідальністю за порушення.Адже стягування штрафів здійснюватимуть приватні виконавці. Так, вони поки навчаються. Приватні виконавці, на відміну від державних, будуть зацікавлені, аби боржники, котрі внесені до єдиного реєстру, могли сплатити штраф.Припускаю, що неоформлені працівники теж можуть скаржитися на своїх роботодавців. Наприклад, субсидію, якщо відсутня довідка про доходи, нараховують із розрахунку двох мінімалок, тобто 6400 грн. А неофіційно людина отримує 3200 грн. Навіщо їй отримувати меншу допомогу на оплату комунальних послуг? Звичайно, такий працівник може поскаржитися на свого працедавця, знаючи яка штрафна санкція передбачена.Отож, моя порада підприємцям, все ж таки працювати на законних підставах. Адже великі суми доведеться сплачувати в разі виявлення порушень. Ризикувати сьогодні не вигідно!
Залишити відповідь