В Україні збираються розширити перелік видів покарань, альтернативних позбавленню свободи
Уряд схвалив проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення ефективної роботи пенітенціарної системи в умовах воєнного стану». Він передбачає розширення переліку видів покарань, альтернативних позбавленню волі. Це, у свою чергу, сприятиме зменшенню кількості осіб у місцях несвободи, забезпечить виправлення правопорушників без ізоляції від суспільства.
«Для забезпечення змiни карального підходу на реабілітаційний та виконання вимог міжнародних документів, проектом Закону пропонується змінити існуючий перелік видів покарань», — йдеться у повідомлені пресслужби Міністерства юстиції України.
Так, покарання у виді обмеження волi замінюється на новий вид покарання у виді пробаційного нагляду. Адже аналіз практики застосування обмеження волі свідчить про його неефективність та необхідність перегляду.
«Пробаційний же нагляд полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, що спрямовані на його виправлення та запобігання вчиненню нових правопорушень, без ізоляції його від суспільства на строк від одного до п’яти років. Як додаткове покарання може застосовуватися на строк від одного до трьох років», — пропонує Уряд.
При цьому у разі призначення пробаційного нагляду як додаткового до покарання у виглядi штрафу, його строк не може перевищувати одного року.
Крім того, суд може зобов’язати особу, засуджену до покарання у виді пробаційного нагляду, носити засіб електронного контролю та проживати за вказаною у рішенні суду адресою.
Також слід зазначити, що на сьогодні суттєвим фактором, який сприяє високому показнику осіб, узятих під варту, є значне застосування судами запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Як наслідок, українські слідчі ізолятори — переповнені, що регулярно констатує Європейський суд з прав людини.
«Саме тому законопроектом пропонується запровадити норми, що зроблять заставу більш доступною, як дієву альтернативу триманню під вартою», — зазначається в повідомлені.
Так, передбачається, що з урахуванням майнового стану підозрюваного чи обвинуваченого, який суттєво ускладнює внесення застави, слідчий суддя, суд може розстрочити внесення застави протягом одного року. Перший внесок частини застави у розмірі не менше десяти відсотків від визначеної суми вноситься не пізніше десяти робочих днів з дня обрання запобіжного заходу.
— публікація містить фотогалерею;
— публікація містить відеоматеріали;
— матеріал опублікований на правах реклами;
— посилання на коментарі.
Залишити відповідь