Як допомогти вижити з «пораненням» у душу?

Війна, навіть коли її вважають та називають антитерористичною операцією, розвиває в людині нові якості, що можуть заважати в мирному житті. Захисники повертаються з неї, попри власну волю, «пораненими в душу». Як правило, не осколок чи куля залишає невиліковний слід у тілі бійця, а психологічні та життєві труднощі.

На питання, як допомогти захиснику після повернення з АТО, спробували знайти відповідь ідейні натхненники — члени громадської ради міста Шепетівка. Було прийнято рішення про створення Координаційного центру надання допомоги учасникам бойових дій. Ініціаторами діалогу стали Василь Боднар, настоятель храму «Святих мучеників Бориса та Гліба», Марина Ложкіна, голова Станичної Пластової Старшини МГО «Станиця Шепетівка Національної скаутської організації  країни «Пласт», та Олена Драчук, представник ГО «Окрема тактична група-23».

Задля конструктивної бесіди запросили представників соціальних служб, медицини, волонтерів ГО «Самооборона. Хмельниччина», працівників вже діючої психологічної кризової служби у Хмельницькому, громадських організацій Шепетівщини, капелана. Міський голова Михайло Полодюк також долучився до обговорення. Він запропонував для майбутнього центру приміщення. Також Михайло Іванович запевнив присутніх, що в майбутньому сприятиме розвитку та функціонуванню служби.

Щоб бути в курсі реальних потреб бійців та створити дієвий координаційний центр, ініціатори обговорення запросили на зустріч і учасників бойових дій.

Після коротенького знайомства учасники обговорення розпочали плідний діалог. Перш за все, мову завели про необхідність координаційного центру, який   зміг би підтримати інформацією учасників бойових дій та їхніх рідних за будь-якої потреби. Важливим компонентом діяльності майбутнього центру стане психологічна підтримка, якої потребують нині і ті, хто повернувся з війни, і їхні близькі.

Як з’ясувалося, в місті Шепетівці відповідні соціальні служби підтримки функціонують, зокрема такі послуги не перший рік надає Центр соціальних служб у справах сім’ї, дітей та молоді. Його очільниця Тетяна Вінницька запевнила, що неодноразово до фахівців центру зверталися атовці та їхні родини. Їм по можливості було надано адресну допомогу.

Серед запрошених атовців був містянин, який поділився власним досвідом подолання кризового стану після війни. Виявляється, він потребував реабілітації та психологічної підтримки з моменту повернення зі Сходу України. Чоловіку було важко самотужки подолати кризовий стан. Але, на жаль, достатньої інформації про будь-які служби підтримки він не мав. І це при тому, що став членом одного з громадських об’єднань учасників АТО. Атовець звернувся до присутніх з проханням ефективно інформувати колишніх бійців про діяльність кризових центрів психологічної підтримки можливими способами та засобами.

Охочих виступити з пропозиціями знайшлося чимало, і усіх було вислухано.

Наприкінці президія вирішила не зволікати та не відтерміновувати такої важливої справи, як допомога для захисників України. Нині ініціатори створення координаційного центру вже його реєструють, аби якнайшвидше відчинити двері для поранених війною душ.


Поділитися посиланням



Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


Теґи публікації



Вам також може бути цікаво:



Читайте у цій рубриці: