Молитися і працювати — заповідав блаженніший Любомир

Київ, 22 травня 1998 року

31 травня на 85 році життя помер екс-предстоятель греко-католицької церкви в Україні Любомир Гузар. Попри тілесну недугу, за життя його вважали могутнім старцем. А коли він відійшов до Отця Небесного, таку втрату українці прирівняли до сирітства.

— Моя перша зустріч тоді лиш з єпископом помічником Львівським, Любомиром Гузаром відбулася ще в 1998 році. Тоді ми приїхали в Київ з церковним хором на освячення храму на Аскольдовій могилі, — пригадав отець Василь Боднар, настоятель шепетівської церкви Святих мучеників Бориса та Гліба УГКЦ. — Мій приятель, який добре знався на церковній політиці того часу, сказав до мене: «Подивись, отой єпископ з білою бородою, то майбутнє нашої церкви…». З того часу я мав ще багато нагод зустрічати та слухати його проповіді. Бути священиком церкви, якою кермує така велика людина, – це відчути себе у «батька на колінах». Ми його вважали не просто духовним лідером, а особистістю, яка власною праведністю перебуває десь між небом і землею. З тієї висоти він міг побачити небезпеки, що наближалися, та прокласти найбезпечніший шлях, на дорозі до Царства Небесного. Його життя складалося не просто. Але я ніколи в ньому не зауважував навіть тіні зла чи осуду. Його настільки переповнювала доброта та любов від Бога, що, здавалося, навіть його велике тіло не може їх вмістити. Він щедро обдаровував нею всіх, кого життя ставило на його шляху. Відхід блаженнішого до неба – це не втрата для церкви, а здобуток для нашого народу, бо тепер маємо великого молільника перед Господом за всіх нас. Дай, Боже, нам стати добрими виконавцями його заповіту: «МОЛІТЬСЯ І ПРАЦЮЙТЕ…»

Поховають Любомира Гузара 5 червня у Києві.

Поділитися посиланням: