У селі на Шепетівщині жінки та діти відтворили старовинний обряд
Одним із найпоетичніших та найромантичніших обрядів свята Івана Купала є пускання віночків на воду. Цей звичай сягає дохристиянських часів, і досі зберігається в багатьох громадах Шепетівщини, особливо серед молоді.

З нагоди свята його відтворили юні гуртківці Будинку культури села Плесни (філія Шепетівського МБК), режисер Народного аматорського театру «Птах» Наталія Літвінчук та художній керівник закладу культури Ірина Щирук.

Обряд проводили на березі місцевої водойми. Квіти для віночка збирали у пік цвітіння, як того вимагає звичай.
«Віночок — це не просто прикраса. Для наших предків він був символом дівочої чистоти, молодості й життєвої енергії. У ніч на Купала дівчата власноруч плели віночки з польових та лікарських трав, прикрашаючи їх стрічками й іноді навіть маленькими свічками», — розповідають у будинку культури.

Обряд відбувається увечері, коли сутінки огортають природу. Так і цього разу дівчата пустили свої віночки на водойму.
«За традицією юнаки спостерігають або ж кидаються у воду, аби «впіймати» віночок обраної дівчини — це вважалося добрим знаком і могло передвіщати майбутній шлюб. Але сьогодні у нас самі дівчатка і один хлопчик. Може в наступні роки більше юнаків долучиться», — каже Ірина Щирук.
Якщо віночок плив рівно і далеко — дівчину чекало щасливе кохання. Якщо ж він тоне або пристає до берега — це могло означати нерозділені почуття чи перешкоди в долі.

Сьогодні цей обряд більше носить розважальний і символічний характер, але для багатьох молодих людей він залишається таємничим і красивим ритуалом, що зберігає зв’язок поколінь і культури.



























Залишити відповідь