Колись сюди мріяла потрапити кожна дитина: у Старокостянтинові згадали легендарний Будинок школяра
У 2026 р. виповнюється 70 років з часу відкриття Будинку школяра (тоді будинку піонерів) в Старокостянтинові, що на Хмельниччині. Його історію розповіли у Старокостянтинівському історико-краєзнавчому музеї.
«Школярі міста одержали чудовий подарунок, в 1956 р. відкрито будинок піонерів». Будинок школяра є важливим осередком позашкільної освіти, творчого розвитку та дозвілля дітей. Такі заклади почали активно створюватися в Україні в середині ХХ століття як Палаци та Будинки піонерів. Їхньою головною метою була організація змістовного дозвілля школярів, розвиток талантів і здібностей дітей у вільний від навчання час. Після Другої світової війни в містах стали будуватись нові, світлі, пристосовані спеціальні приміщення для дітей. Тоді, будинки школяра отримали назву палаци творчості, які стали єдиним архітектурним ансамблем, комплексом різноманітних приміщень для учбових занять, ігор, спорту, художньої самодіяльності, тощо. Прикладом сучасного Будинку школяра є будівля Хмельницького палацу творчості дітей та юнацтва. На схожий палац давно заслуговують школярі Старокостянтинівщини, та її міста-Героя. В Старокостянтинові після Другої світової війни в Будинку культури, який став функціонувати в приміщенні костелу «враховуючи великих потяг трудящих до знань і мистецтва було створено гуртки: драматичний, хоровий, танцювальний, сопілкарів, бандуристів, художнього читання, духовий оркестр».
А в 1956 році для школярів в новому Будинку піонерів запрацювали також різні гуртки художні, технічні.
Цей дитячий заклад зайняв другий поверх будівлі по вулиці Грушевського, 15 (тоді карла маркса). Будинок належить до пам’ятки архітектури пізнього класицизму с. ХІХ ст. Запроектоване і побудоване, як приміщення повітового Жандармського управління по вул. Меджибіжській. До 1917 р. кімнати другого поверху будівлі, як і першого належали Жандармському управлінню. З остаточним встановленням радянської влади в місті, кімнати і зал другого поверху використовував районний відділ освіти, де проводились конференції працівників освіти, культури. На першому поверсі будівлі був райвідділ міліції, паспортний стіл до 1955 р., з 1955 по 1980 рр. — Районна дитячо-юнацька та бібліотека для дорослих, з 1980 р. — Районний історико-краєзнавчий музей.
Районний Будинок школяра (піонерів) тут функціонував з 1956 р. по 2003 р.
Щороку місцева преса повідомляла:
«Знову в розпалі навчальний рік. Йде нове поповнення у творчі кабінети і зали районного будинку школяра. Спочатку не все буде вдаватись у новачків. Та мине місяць, другий і вони стануть, як ці танцюристи — граціозні, сміливі, меткі».
В статті «Ми — соколята» Н. Чорноусова писала:
«Друже, якщо ти хочеш швидко бігати, високо стрибати, добре плавати і веслувати, влучно стріляти з рушниці і лука, якщо тебе цікавить історія рідного краю, ваблять далекі мандри і цікаві пригоди, приходь до нас у клуб юних друзів армії «Сокіл». Місце збору Будинок піонерів».
В 1964 р. директор Будинку піонерів О. Нєдєльська розповідала:
«Великим успіхом серед учнів шкіл міста користується ляльковий театр районного будинку школяра. Цими днями відбулись його виступи в таборі відпочинку в с. Немиренці. Діти із задоволенням подивились «Теремок», «Ріпку». Добре грали вовка Олександр Мережко, їжака Рая Іщук, лисицю Галя Полупан. Ляльковий театр виступатиме в Левківському і Остропільському таборах».
В 1967 р. директор Будинку піонерів З. Кузьмінова писала:
«на новорічне свято ляльковий театр Будинку піонерів запрошує малят подивитись казки «Про козла», «Два жадібних ведмежати». Гурток художнього слова оголошує конкурс на краще читання віршів, Також, тут відбудеться змагання на першість шкіл з шахів і шашок. Інтернаціональний клуб «Глобус» запрошує до політичної карти світу».
1983 р.:
«Коли не зайдеш в районний будинок школяра, завжди відчуваєш рух, бадьорість, пожвавлення. А тут такі неспокійні, допитливі, невтомні господарі: автомобілісти, співаки і танцюристи, філателісти, кіно- і фотолюбителі, юні драмгуртківці, аматори лялькового театру… Всім тут цікаво і корисно бути. Заняття проводять цілеспрямовано під контролем досвідчених керівників-вихователів. Багато знань і вміння черпають школярі, які в часи дозвілля регулярно відвідують гурткові години».
1984 р. директор В. Озерчук відмітив:
«У нинішньому навчальному році при районному будинку піонерів працюють понад 50 навчальних груп, гуртків, та клубів, якими охоплено понад 900 учнів шкіл міста та навколишніх сіл. Крім навчання в гуртках проводяться цікаві бесіди, вечори, конкурси, екскурсії, туристичні подорожі. Щороку держава виділяє для будинку піонерів понад 30 тисяч крб. Разом з тим навчання в гуртках безкоштовне».
В 1992 р. заступник директора Будинку школяра по культмасовій роботі Л. Коломієць писала:
«В районному будинку школяра для учнів шкіл міста з 10 вересня розпочнуть роботу гуртки і клуби. Тут проведено якісний ремонт приміщень, гарно, зі смаком оформлені кімнати для занять. Продовжать працювати уже відомі гуртки — народного, бального, та сучасного танцю, народознавства, український ляльковий вертеп, вокально-інструментальний, технічного конструювання та моделювання… 03 вересня — День відкритих дверей. Всіх бажаючих навчатись в гуртках і клубах запрошуємо».
Після здобуття Україною незалежності більшість Будинків піонерів було реорганізовано та перейменовано на Будинки школярів, центри дитячої та юнацької творчості або центри позашкільної освіти. Водночас збереглася їхня основна місія — створення умов для всебічного розвитку підростаючого покоління.
— публікація містить фотогалерею;
— публікація містить відеоматеріали;
— матеріал опублікований на правах реклами;
— посилання на коментарі.
Залишити відповідь