Славутчанка розповіла про сон бабусі, який допоміг пережити голод у 1933 році

Славутчанка розповіла про сон бабусі, який допоміг пережити голод у 1933 році

Із славутчанкою Катериною Василівною познайомилися на території тамтешнього костелу: жінка тоді разом із іншими парафіянками прибирали на подвір’ї. Мешканка виявилася цікавою співрозмовницею, окрім історії храму, поділася спогадами, як її родина пережила голод у 1933 році.

— Тоді моєму татові було 5 років, — пригадала пані Катерина. — Його батька, тобто мого дідуся, вбили за польське походження, а моя бабуся залишилися вдовою із 3 дітками, без харчів, будь-якої підтримки родичів.

Славутчанка розповіла про сон бабусі, який допоміг пережити голод у 1933 році

Доведена до відчаю жінка вирішила вкоротити віку, бо не бачила, як вижити в тих скрутних обставинах.

— Бабуся ввечері натопила грубу й передчасно закрила комин, помолилася та разом із дітьми лягла спати, знаючи, що вранці не проснуться, — додала славутчанка. — Та приснився їй сон, як згодом виявилося, — віщий. Бабуся уві сні побачила літнього чоловіка, який сказав: «Встань, відкрий вікно, не губи ні себе, ні дітей». Вона не погоджувалася, пояснила, що нема чим годувати дітей, все рівно помруть. Хай краще вчадіють, бо голодна смерть ще страшніша. Але чоловік пояснив, що робити: «Вилізь на горище, там ще у щілинах знайдеш трохи зерна, візьмеш його і підеш у своє рідне село та змолотиш у млині». Бабуся поцікавилася хто він такий, чому має йому вірити. «Я — Бог», — почула у відповідь.

Жінка зробила все так, як їй було сказано уві сні.

— Вже, коли прийшла зі Славути в рідне село на Ізяславшині, мельник виявився її родичем, — продовжила жінка. — Він не тільки змолов збіжжя, яке принесла бабуся, а ще й дав хлібину та трохи зерна. А його дружина завезла її додому на підводі. Бабця напекла хліба, буханець виміняла на клячу. Згодом їздила в ліс по дрова, продавала-міняла їх на харчі. Таким чином всі вижили. Тому відвідування костелу в нашій родині — справа свята, бо саме завдяки бабусиному сну наш рід продовжився.

Історія Катерини Василівни про голодомор закінчилася добре, на відмінну від мільйонів історій українців, які померли у ті трагічні для країни роки.

Поділитися посиланням:
FacebookTelegramViberWhatsAppTwitter

Новини партнерів


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Я ознайомився/лася та погоджуюся з Правилами коментування та Політикою конфіденційності


Теґи публікації


Вам також може бути цікаво



Славутська гімназія стала фіналістом кампанії «Велосипедом до школи»
У лісгоспі на Шепетівщині вже три роки працюють за італійською системою висіву
Злодій зі Славути кілька місяців переховувався від суду
Славута і Городок змагатимуться за звання Молодіжної столиці України 2023
На Шепетівщині у лісосмузі пограбували 10-річну школярку
Славутську лікарню хотіли ошукати майже на 350 тисяч гривень

Читайте у цій рубриці



У лісгоспі на Шепетівщині вже три роки працюють за італійською системою висіву
Як називали дітей у Нетішинській ТГ
Ветеранка війни зі Славути через суд захищала право на приватизацію власного житла
В Ізяславі створили службу, яка прихистить жертв домашнього насильства
Ландшафтний парк «Мальованка» у Шепетівському районі під пильною увагою прокуратури
Через пориви вітру в Шепетівці пошкоджено дах гімназії