Небайдужі шепетівчанки взялися за перетримку безпритульних кошенят і цуциків

Щораз у соціальних мережах з’являються дописи про залишених напризволяще кошенят і цуциків. Більшість дописувачів реагують на подібне негативно, мовляв, як так можна вчиняти. Проте лише одиниці беруться за перетримку залишенців до того часу, поки не прилаштують їх у добрі руки.

У місті Шепетівці, на жаль, немає притулку для безпритульних тварин, куди знайд можна залишити на певний період. Але, на щастя, є городяни-волонтери, в тому числі й громадської організації «Добрі серця». Про таких добродійок варто розповісти, адже ці жінки рятують від вірної загибелі братів наших менших. Вони самостійно «виходять» на ветеринара, щоб обстежив тваринку, далі дають їм прихисток. За власні кошти тут купують сухий корм для собак, за потреби і ліки.

Містянка Юлія Димніч наразі тримає опіку над кількома кошенятами і цуциками:

— Днями мають забрати песика, який за своє маленьке життя, 2 місяці, встиг відчути людську жорстокість. Його побили і викинули. На його тілі є ділянки, де шерсть вже не виросте. Дуже довго його лікували, але, на щастя, він одужав. Малий дуже позитивний і грайливий. А ще маю дівчинку, яку викинули на смітник ще сліпою. Я її собі залишила, дуже прикипіла до неї. Під патронатом є ще інші цуцики, яких спостерігаю і годую.

Цього песика Юлія вилікувала і знайшла для нього домівку

Жінка відверто каже, що найбільш проблематично з котами, бо щодня нові знайди:

— От нещодавно «Добрі серця» допис розміщували про кошенят, яких викинули просто на смітник. Вони були сліпі, не вміли їсти самостійно. Але пощастило, знайшлася людина, що має кішку-годувальницю. Жінка, хоч не є учасницею нашої громадської організації, проте приєдналася до порятунку кошенят.

Серед когорти шепетівчан, які рятують залишених тварин і молода мама Ольга Продан. Жінка прилаштовує не лише дитинчат тварин, а й дорослих собак годує:

— Небайдужих людей чимало, але взяти до себе додому тварину і шукати їй родину готові одиниці. Бо розуміють, що шанси прилаштувати її — мізерні. Особисто у мене зараз один котик на перетримці. Ще серед трьох моїх знайомих — кошенята. То їхня особиста ініціатива, я їх не контролюю. Лише оголошення кидаю, щоб допомогли знайти родину. Окрім кошеняти я на постійній основі годую п’ятеро дорослих собак, але в них є де жити, прилаштування не потребують.

Для кота Сані волонтерка Ольга Продан якраз шукає дбайливого господаря

Попри безмежну любов до братів наших менших та готовність у будь-який час прийти їм на допомогу, ці жінки переконані, що жителі міста здатні зробити куди більше для чотирилапих: відповідальне ставлення господаря до тварини. Ось що розповіла з цього приводу Ольга:

— Скажу з власного досвіду, що дівчаток (котів і собак — Авт.) важче прилаштувати, бо усі хочуть хлопчиків. Нашим людям дуже складно донести, що кішку чи собаку можна простерилізувати. Але ніхто не хоче з тим гратись, а, тим паче, ще платити гроші. Або є такі, що беруть дівчаток, а потомство, виходить, вже збираємо по місту ми, волонтери. А далі не знаємо куди їх всіх пристроїти. І просто не можу не запитати: вам часом котика не треба?

Таке питання у волонтерів уже ввійшло у звичку, адже хтозна, можливо хтось на нього відповість: «так, якраз шукаю домашнього улюбленця».

Поділитися посиланням: