«Моліться за мене. Не знаю, чи повернуся»: після 2,5 років очікування Нетішин попрощався з Героєм
Сьогодні, 9 червня, Нетішинська громада Шепетівського району зі скорботою та невимовним болем у серці попрощалася із Захисником Ігорем Басюком («Барсік»), який віддав життя за Україну.
З квітами та жовто-блакитними стягами нетішинці зустрічали Героя вдома. На площі перед виконавчим комітетом Нетішинської міської ради відбулося громадське прощання із воїном. Віддати останню шану прийшли рідні, друзі, побратими, колеги та небайдужі жителі громади.
Чин похорону звершили у Соборі ікони Божої Матері «Неопалима Купина», де у спільній молитві просили для Захисника Царства Небесного та вічного спокою.
Ігор Басюк народився 29 квітня 1976 року в селі Печиводи Славутського району Хмельницької області. Саме в батьківській оселі формувалися його найкращі людські риси — чесність, працьовитість, доброта та любов до рідної землі.
Згодом родина переїхала до Нетішина. Тут Ігор закінчив школу № 1, здобув фах електрозварника у Нетішинському професійному ліцеї, проходив строкову службу в Бердянську Запорізької області. Працював на підприємствах міста та за кордоном, а перед мобілізацією — слюсарем-сантехніком у КП «ЖКО». Колеги цінували його за професіоналізм, відповідальність, щирість і готовність завжди прийти на допомогу.
«9 серпня 2023 року Ігор Басюк був мобілізований до лав Збройних сил України. Після військового вишколу на Полтавщині виконував бойові завдання на Запорізькому напрямку. Разом із побратимами боронив українську землю поблизу Оріхового, Роботиного, Малої Токмачки, Комишувахи, Новопрокопівки та інших населених пунктів», — розповіли у Виконавчому комітеті Нетішинської міської ради.
Своє останнє бойове завдання стрілець-снайпер Ігор Басюк виконав 15 грудня 2023 року. Вже наступного дня він вважався зниклим безвісти.
Довгих два з половиною роки на його повернення чекали мама Надія, дружина Людмила, донька Яна, сестра Тетяна, рідні та друзі. Вони не втрачали надії, шукали, зверталися до всіх можливих інстанцій, жили вірою у диво.
Після чергового обміну тілами загиблих Захисників та проведення необхідних ДНК-експертиз родина отримала страшне підтвердження — Ігор загинув 16 грудня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу Новопрокопівки. Звістка про це надійшла саме 29 квітня 2026 року — у день, коли йому мало б виповнитися 50 років.
Незадовго до загибелі Ігор написав у соціальних мережах слова, які сьогодні особливо боляче читати:
«Дорогі нетішинці, моліться за мене. Не знаю, чи повернуся».
Родина молилася, чекала, вірила. І сьогодні він повернувся додому. Назавжди.
У пам’яті рідних, друзів і всіх, хто його знав, Ігор Басюк залишиться доброю, щирою, працьовитою та життєрадісною людиною. Він любив природу, риболовлю, збирання грибів, захоплювався автомобілями та понад усе цінував свою родину.
«Схиляємо голови перед подвигом Захисника. Щирі співчуття мамі, дружині, доньці, сестрі, усім рідним та близьким», — резюмували у громаді під час прощання.
Вічна пам’ять і слава Герою України Ігорю Басюку.
— публікація містить фотогалерею;
— публікація містить відеоматеріали;
— матеріал опублікований на правах реклами;
— посилання на коментарі.
Залишити відповідь