Маловідомі дивовижі Хмельниччини

Невдовзі розпочнеться сезон відпусток і велика частина хмельничан традиційно обиратиме «канікули» за кордоном. Дехто навіть може собі дозволити оренду власного помешкання на Кіпрі. Якщо надаєте перевагу саме такому типу відпочинку, то вам сюди. Якщо ж у ваших планах побачити чудові краєвиди та відвідати дивовижні палаци у себе на батьківщині, то спеціально для читачів «День за днем» ми підготували підбірку місць, де ще не бувала більшість жителів Хмельниччини. Оскільки зима цьогоріч не сувора, то нагоди аби відвідати щось новеньке та вражаюче не потрібно й шукати.

Водоспад, що впадає у лагуну

Водоспад Бурбун не оточений жодними архітектурними витворами людини, навпаки, — він розташований посеред скель на Хмельниччині. Довкола цього дива не зіпсована дика природа, кущі папороті та мох. Впадає водоспад у блакитне озеро, що зачаїлося у каньйоні.

Попри те, що його місцерозташування неподалік Дунаївців, але дістатися туди не так вже й просто. За межами села Лисець польова ґрунтова дорога веде у долину, де протікає малий потічок річки Бобравки. Далі розпочинається дивовижа, що мимоволі змушує повірити людину, ніби та потрапила до екзотичного краю.

Палац з англійським парком у Новоселиці

Неоготичний палац, чимось навіть схожий на оборонний замок, розташований у Новоселиці Старокостянтинівського району. Наприкінці 17-го та початку 18-го століття Новоселиця належала роду Сангушків. До 1725 року цією місцевістю володів князь Павло-Кароль Сангушко, який обіймав посади надвірного литовського подскарбія (1711), надвірного (1713) і Великого Литовського маршалка (1734).З 1725 року князь Павло-Кароль Сангушко передав Новоселицю і сусідні Сковорідки та Круглик у володіння Бартоломея Гіжицького.

Новоселицький палац на малюнках Наполеона Орди

У 1820 році було збудовано палац. Одночасно з його будівництвом заклали парк, роботами в якому багато в чому керував син Людвіга Гіжицького — Франциск Ксаверій, автор багатьох творів на тему прикраси садиб. В кінці 19-го століття палац був перебудований, в результаті чого будівля набула безліч декоративних елементів.

Про інтер’єри палацу майже нічого не відомо, за винятком того, що стіни всі були оштукатурені і оброблені різними цінними матеріалами. В одному із залів стіни прикрашав широкий фриз з крилатими міфічними істотами, звірами і рослинними візерунками.

У 1912 році Йосип Гіжицький продає палац іншому місцевому магнату (за іншою версією програє в карти) Юзефу Потоцькому, який мав величезні володіння на Волині. Палац був йому непотрібний, він здає його в оренду Стефану Щуцькому та його дружині Софії Коссак — це видатна польська письменниця, яка застала події 1917–1919 років в палаці і описала ці події у книжці «Пожарище». Палац постраждав під час Першої світової війни, але пізніше був відновлений.

За радянського часу будівля часто міняла своє призначення і зараз у ній міститься аграрний ліцей, а навколишній парк має статус Національного парку.

Поділитися посиланням:
FacebookTelegramViberWhatsAppTwitter

Новини партнерів


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Я ознайомився/лася та погоджуюся з Правилами коментування та Політикою конфіденційності


Теґи публікації


Вам також може бути цікаво



Читайте у цій рубриці