Показання свідків були суперечливі й не узгоджувалися між собою: на Шепетівщині між донькою і матір’ю був конфлікт
Хмельницький апеляційний суд скасував постанову місцевого суду й закрив провадження у справі про притягнення доньки за домашнє насильство щодо матері (ч. 1 ст. 173–2 КУпАП), позаяк у її діях немає складу адміністративного правопорушення.
За матеріалами справи, 26 лютого жителька Шепетівщини нецензурно облаяла свою матір і погрожувала їй фізичною розправою.
Шепетівський міськрайонний суд визнав її винною у вчиненні домашнього насильства психологічного характеру та оштрафував на 170 грн.
Захисниця жінки, яку притягнули до адмінвідповідальності, оскаржила судове рішення до апеляційного суду — просила його скасувати та закрити провадження, оскільки, на її думку, написане у протоколі про адміністративне правопорушення не підтверджується жодним доказом.
Апеляційний суд зауважив, що підставою для складання протоколу щодо жительки Шепетівського району була заява її матері. У ній вона вказала, що донька ображала її нецензурними словами, погрожувала, виганяла з дому, створила нестерпні умови проживання.
Під час судового розгляду справи її донька підтвердила: 26 лютого між ними справді стався конфлікт. За її словами, через те, що мати в хаті не зняла брудне взуття й у відповідь на зауваження реагувала агресивно. Проте погроз і лайки на її адресу, запевнила, не було.
«ХАС констатував: долучені до протоколу докази, у тому числі показання свідків, суперечливі й не узгоджуються між собою, а з їх аналізу неможливо беззаперечно дійти висновку про те, що жінка вчинила домашнє насильство щодо матері, яке завдало чи могло завдати шкоди її психічному здоров’ю. При цьому сам по собі складений щодо неї протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом її вини», — повідомила пресслужба суду.
Суддя звернула увагу, що насильство у родині, будь-якого характеру, відрізняється від конфліктних ситуацій тим, що при домашньому насильстві дії кривдника завжди умисні, з наміром досягнення бажаного результату; тягнуть спричинення шкоди; відбувається порушення прав і свобод людини; є значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов’язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Якщо в діях немає хоча б однієї з чотирьох цих ознак, вони не є насильством.
«На думку апеляційного суду, між жінками виник словесний конфлікт, викликаний у тому числі й майновими спорами, про що свідчить відеозапис. А те, що він «супроводжувався написанням заяви, автоматично не утворює склад правопорушення у виді домашнього насильства психологічного характеру», — повідомляє пресслужба Хмельницького апеляційного суду.
— публікація містить фотогалерею;
— публікація містить відеоматеріали;
— матеріал опублікований на правах реклами;
— посилання на коментарі.
Залишити відповідь