Відра, вода і коромисло: на Хмельниччині згадують «тренажер» українських сіл
Напередодні Водохрещ Старокостянтинівський історико-краєзнавчий музей, що на Хмельниччині розповідає про народні традиції, предмети побуту давніх часів, якими користувались наші предки для перенесення води.
Коромисло було в кожній хаті, найчастіше ним користувались жінки, підлітки.
«Не так давно, коли не було водопроводів, а криниці були не в кожному селі, а якщо були то не поруч домівки, воду потрібно було носити на певну відстань, тому для зручності використовували спеціальний пристрій. Коромисло колись було у побуті одним із головних предметів в кожному дворі», — кажуть у музеї.
Слово «коромисло» означає дугоподібна частіше дерев’яна палиця для ручного перенесення вантажу, часто — двох відер води на плечах. На кожному кінці коромисло мало дві ямки, або металеві гачки, за які зачіплювали відра. Посередині коромисло плоскіше, для рівномірного розподілу тиску на плече.
За допомогою коромисла можна було носити два відра, як на плечі, так і на двох плечах, тримаючи коромисло позаду від шиї.
Одне з його головних призначень — перенесення вантажів. Найпопулярніше його застосування носити воду. Воду носили для дому і для двору (худобі). За допомогою коромисла носили білизну на річку для полоскання, інше.
Хоча коромисло активно використовувалось в господарстві, його шанували, прикрашали різьбленням. Після кожного використання коромисло ставили в кутку чи вішали в сінях на цвях. Такий інструмент слугував до 50 років.
«Колись вважали, що якщо молодий хлопець починав носити воду в коромислі, він вже юнак-підліток. Носіння вантажу на коромислі виробляло у дівчат, молодих жінок гарну поставу, рівну ходу. І взагалі, доки людина носить відра з водою на коромислі — вона має сили і здорова», — додають у Старокостянтинівському історико-краєзнавчому музеї.
Коромислом грались діти, де двоє осіб перетягували руки за спинами і підіймали один одного.
Слово «коромисло» використовується в народних звичаях, піснях, присутнє в загадках, поговірках.
Вважалось, коли йдеш по воду, порожні відра потрібно нести у лівій руці, у правій — коромисло. Набравши води у відра, треба чіпляти відро за задню частину коромисла, а потім передню. Відомі слова української пісні:
- «Несе Галя воду, коромисло гнеться…», чи відгадка загадки:
- «Що за коромисло через річку повисло?», або значення слів:
- «Дим коромислом» — дуже густий дим, чи шум, гамір.
Археологічні розкопки підтверджують, що коромисло з’явилось у вжитку українців в ІХ-ХІV століттях. Сьогодні про цей предмет побуту забуто, він давно вийшов з користування, але залишається частиною нашої історії, народної культури.
— публікація містить фотогалерею;
— публікація містить відеоматеріали;
— матеріал опублікований на правах реклами;
— посилання на коментарі.
Залишити відповідь