Уродженець Хмельниччини — єдиний українець, який отримав найвищу відзнаку Британії
Під час Першої світової війни багато українців тимчасово перебували у Сполученому Королівстві у складі канадських збройних сил. Майже всі вони походили із Наддніпрянської України. Галичани, як громадяни Австрії, вважалися ворогами та були інтерновані у канадських концтаборах.
Найвідомішим з канадських українських вояків того періоду був Пилип Коновал, уродженець Хмельниччини і єдиний кавалер Хреста Вікторії серед українців.
15 вересня 1888 року в селі Кутківці Подільської губернії (нині Чемеровецький район Хмельницької області) на кордоні з тодішньої Австро-Угорською імперією в родині каменяра Мирона Коновала народився хлопчик Пилип.
У 20 років він одружується, а згодом у подружжя народжується дівчинка Марія. У 25 років через Владивосток Пилип емігрує до Канади. З початком Першої світової війни Пилип Коновал вступає до Оттавського 77-го піхотного батальйону.
Проблема була в тому, що більшість українців Канади були із Західної України, яка в той час була під владою ворожої Австро-Угорщини. Ці українці вважалися «австрійцями» і потенційними ворогами, тому в період з 1914 по 1920 роки тисячі українців потрапили в 24 концентраційних табори. Коновала врятувало те, що він походив з частини України, яка на той час перебувала під владою Російської імперії.
З початком Першої світової війни Коновал вступив добровольцем у Канадський експедиційний корпус і був відправлений до Франції.
Хрест Вікторії боєць заслужив 22–24 серпня 1917 року, коли відзначився під час прориву ворожої оборони: самостійно він перебив розрахунки двох німецьких кулеметів, один з яких захопив, а другий знищив.
У поданні до нагороди Коновала командування писало британському королю:
«У його відділення було важке завдання очищати від ворога підвали, воронки і кулеметні гнізда. В одному з окопів він заколов багнетом трьох ворогів і знищив решту сім. Діставшись до кулемета, який обстрілював правий фланг і завдавав нам великих втрат, капрал Коновал знищив розрахунок і повернувся з ворожим кулеметом на власні позиції. Наступного дня він знову захопив вороже кулеметне гніздо і знищив його вибухівкою. На його рахунку — 16 вбитих ворогів».
Нагороду капралові 47-го канадського піхотного батальйону Канадських експедиційних військ 15 жовтня 1917-го вручив особисто Георг V. Історія донесла слова, сказані скромному українському солдату:
«Ваш подвиг — один з найважливіших в історії моєї армії. Прийміть за це мою подяку».
Після отримання ордена з рук монарха Коновал певний час був помічником військового аташе при російському посольстві в Лондоні. Згодом, під час громадянської війни в Росії, служив у Канадських експедиційних військах на Далекому Сході.
Провівши майже чотири роки в канадських військах, прославлений українець повернувся у Ванкувер. Після почесного звільнення з армії жив досить скромно — як не дивно, найвища військова нагорода не гарантувала йому ні належних умов життя, ні роботи.
Герой помер 3 червня 1959 року у віці 72 років у відділенні для ветеранів громадської лікарні Оттави. Його поховали з усіма військовими почестями як кавалера одного з найпочесніших військових орденів світу. На честь Коновала відкрили три меморіальні дошки з написами трьома мовами — англійською, французькою та українською.
У Канаді його визнали національним героєм та покровителем елітного підрозділу війська — Легіону Онтаріо.
Хрест Вікторії є найвищою відзнакою Британії за мужність перед лицем ворога та за всю історію Британської імперії ним нагороджено менш, ніж 1500 осіб, з них лише четверо за останні 75 років.
Залишити відповідь