Музейниця з Шепетівки переймала досвід у Відні
Науковиця з Шепетівки Інна Слєсаренко нещодавно повернулася з Відня, там вона переймала досвід у музейників на предмет формування концепції історичного музею. Таку можливість надав для шепетівчанки Кластер EUNIC Україна. Зі слів Інни, захід був чисто для музейних працівників, але дещо може зацікавити і наших читачів.
Доброго дня, з поверненням, панні Інно. Чим для вас став корисний досвід саме австрійських колег?
— В Австрії, як і в Україні, є багато конфліктних складних питань в історії, особливо цікаво було б дізнатися, як Австрія показує період союзництва з Німеччиною у Другій світовій війні, адже у нашому музеї розкривається ХХ століття, в тому числі й Друга світова війна.
То ж як живуть музеї Відня?
— Більшість музеїв фінансує частково держава. У них широка видавнича діяльність — каталоги, наукові праці, друкована продукція, що реалізовується серед відвідувачів музеїв, користується попитом. На високому рівні – організація роботи з музейними колекціями, освітні програми, оцифрування фондів. Музеї доступні для людей з особливими потребами — обладнані ліфтами. Є необхідне технічне обладнання: ноутбуки, планшети, проектори, вбудовані в експозицію екрани тощо.
Розкажіть про рівень маркетингу та менеджменту музеїв Австрії.
— У Європі, зокрема в Австрії, музеї тільки частково фінансуються державою. Спонсорів шукають на реалізацію проектів, на випуск друкованої продукції, ще на інші нагальні питання, і це нормально. Адже людина чи організація, яка фінансує такі заходи, — вона рекламує себе. Тримаються за рахунок друкованої продукції, яку реалізують. Звичайно, це досить якісний продукт. У кожному продаються поштові листівки, вартість однієї приблизно така, як білет у музей — 1-8 євро. Здивувало мене, що жоден з музеїв, що бачила, не був національним.
Чи зустрічалися вам у Відні музеї, які присвячені одній особистості?
— Близько семи музеїв ми відвідали, але не пригадую серед них таких, щоб були присвячені історичній постаті. Вони, напевно, є, але я їх не відвідувала.
При нагоді розповідали про наш музей віденським колегам? Які їхні враження?
— Звісно, я показала їм фото нашого музею і вони прийшли в захват. Цікавилися, хто автор. Я їх запросила в Шепетівку, аби побачили все на власні очі.
Щось дивне у Відні зустрічалося, маю на увазі, визначні місця?
— Не повірите, в центрі столиці Австрії знаходиться розкішний пам’ятник радянським воїнам: арка, фонтан та стела. Стоїть собі та й стоїть. Ходять австрійці повз нього щодня, й демонтувати наміру не мають.
Яка ж концепція історичного музею в австрійців?
— Хочу зауважити, що австрійці дуже толерантні у своїй історії у ставленні до інших народностей. Конфліктні періоди історії вони намагаються не коментувати, просто сприймають як факт і усе. Австрія тривалий час перебувала у складі Османської імперії, і так вже склалося, що серед населення чимало турків. І австрійці, щоб не образити їхні патріотичних почуттів, період протистояння намагаються згладжувати. Ставлення до всіх громадян тут абсолютно однакове, незалежно від національності.
Дякую за розмову!
Коли саме Австрія (Австрійська імперія?) перебувала в складі Османської імперії?