Грицівський палац свого часу славився бібліотекою та галереєю

Грицівський палац свого часу славився бібліотекою та галереєю

Містечко Гриців, що наразі є селищем Шепетівського району, над красивою Хоморою, допливом Случі, належало до маєтностей Острозьких. В 1605 році містечко знаходиться у власності князя Януша Збаразького, а від його спадкоємців перейшло до Любомирських.

Станіслав Любомирский в 1752 році продає Гриців разом з прилеглими селами Міхалові Грохольському (нар. 1704) з Грабова гербу Сирокомля, земському судді Брацлавського воєводства, одруженому на Анні Радзімінській. Опісля Міхала, Гриців дістається його синові Марціну Грохольському (1727–1807), воєводі брацлавському, одруженому на Цецілії Мичка-Холонєвській. Марцін відписує Гриців наймолодшому з п’яти синів — Людвікові (1784–1869), одруженому на Марії Боворовській. Черговим дідичем грицівського ключа і містечка стає єдиний син Людвіка — Мечислав Грохольський (1812–1899) з дружиною Стефанією Гіжицькою гербу Годзава. Після смерті Мечислава багатства грицівські, значно зменшені, припали молодшому з двох його синів Володимирові Грохольському (1857–1914). Старший син Мечислав Стефан (1850–1911) осів в Колодяжному, маєтку дружини Ольги Свейковської.

Міхал Грохольський, в місцині, де колись стояв замок Збаразьких, розпочинає будувати садибу. Її проєкт зберігся в давніх зібраннях Станіслава Августа, що знаходилися в кабінеті гравюр Варшавського університету. Згідно проекту, будівництво реалізовано частково; головний корпус палацу мав зв’язуватись критими галереями з двома бічними павільйонами. Але елементи паладіянського стилю — галереї, павільйони не були збудовані. Сам палац вибудований згідно проекту, дещо в спрощеному вигляді. Напевне, докінчити будівництво завадила смерть фундатора.

Грицівський палац свого часу славився бібліотекою та галереєю

Марцін Грохольський

Остаточно довершити розпочате зумів син Міхала — Марцін в 1782 році, відмовившись від багатьох авторських деталей.

Згідно проєкту, двоповерховий головний корпус палацу мав вигляд прямокутний і високий з чотирьохсхиловим дахом. Парадний фасад в центральній частині чітко окреслений ризалітом з відтятими і, виділеними вертикальними пасами, кутами. На першому поверсі ризаліт має двері й прямокутні вікна, а на другому — п’ять високих вікон-дверей (порте-фенетре), які містилися в неглибоких нішах напівкруглих в горі.

Грицівський палац свого часу славився бібліотекою та галереєю

Проєкт палацу

Ризаліт, увінчаний широким профільованим карнизом, замикала низька стіна аттику, з багатою горорізьбою двох картушів з гербами Сирокомля й Корчак Грохольських і Холонєвських, а також графську корону. На краях стінки аттика поставлено кам’яні вази. Покривав ризаліт ламаний мансардовий дах з вазою в центрі.

Проєкт, окрім дверей-вікон другого поверху ризаліту, карнизу, декорованого аттика, передбачав побудову тут портика на вісім пар тонких колон, що підтримували б балкон, оточений балюстрадою з чотирма вазами, на який виводили б троє дверей. Але цей задум лишився не виконаним, про що свідкують малюнки Наполеона Орди з 1871 p., перекази та фотографії палацу.

Грицівський палац свого часу славився бібліотекою та галереєю

Згадує про нього лише Й. Карвіцький в кінці XIX ст., описуючи його, як збудованого «в стилі рококо, оздоблений красивим колонним під’їздом». Можна припустити, що, очевидно, портик існував, але з якихось причин на початку XX ст. був розібраний.

Парковий фасад палацу має також ледь виступаючий ризаліт, на якому троє дверей-вікон на першому поверсі та на другому — подібні до парадного ризаліту двері-вікна, що виводили на балкон з чавунною балюстрадою. Ризаліт парковий, як і парадний, мав стінку аттика й вази.

Грицівський палац свого часу славився бібліотекою та галереєю

Замість багатого оздоблення, передбаченого проектом, вікна й двері все таки у палаці були простими, гладко обрамленні. Лише вікна першого поверху, де містилося більшість парадних залів, — вищі, ніж на другому поверсі. Вони оздоблені горизонтальними наличниками. Поверхи розділялись на фасадах неширокою опаскою, а також мали профільований карниз.

Грицівський палац свого часу славився бібліотекою та галереєю

За переказами, просторий передпокій — вітальня — з двосторонніми сходами, що вели на другий поверх, було декоровано фресками польських королів. На першому поверсі, знаходилось кілька парадних залів — бібліотека, їдальня, стіни якої покривали панелі. В залах — ліпні оздоби, підлога викладена дубовим паркетом; деякі — окрім грубок, мали каміни. Надзвичайно красивою, з багатою ліпниною була велика зала другого поверху — бальна. З її стелі звисала кришталева люстра. Меблі із магонії, виготовлялися місцевими майстрами.

Грицівський палац свого часу славився бібліотекою та галереєю

Історичну й культурну цінність в палаці представляла книгозбірня, переважно через геральдичну й історичну літературу, родинні архіви. Мистецьку цінність становила галерея польського живопису, колекція фігурок з порцеляни, кришталь і старовинні вироби зі срібла.

У XIX столітті поблизу палацу, з правої сторони, Людвік Грохольський збудував садибну каплицю в стилі неоготики за проектом Костянтина Броель-Платтера. Квадратна, висотою в палац, на всіх кутах виступали вежі, покриті гострокутними шоломами. Чільний фасад в горішній частині закінчувався вежею-дзвіницею із високою шпилястою главкою і хрестом.

Грицівський палац свого часу славився бібліотекою та галереєю

Інтер’єр каплиці прикрашала скульптура із білого мармуру, яка стояла у вівтарі — Непорочне Зачаття Найсвятішої Діви Марії знаного волинського скульптора Оскара Сосновського.

Навпроти палацу, на протилежній стороні великого партеру-травника стояла в’їзна брама із двох кількаметрових пілонів і двох нижчих крил з фіртками. Обидва пілони декорувалися з обох сторін парними колонами і вгорі на широких карнизах скульптурними фігурами. Огорожа садиби — дерев’яні штахети, вмонтовані в муровані кам’яні стовпи із кам’яними кулями. До брами в’їжджали по мосту, перекинутому через рів, залишений з давніх оборонних валів і ровів замку.

Пейзажний парк, біля 20 гектарів, лежав обіч паркового фасаду, збігаючи пагорбом до ставу, утвореного річкою Хоморою.

Грицівський палац свого часу славився бібліотекою та галереєю

Значну частину старовинних срібних речей замурували Грохольські в одному із підвалів палацу в неспокійні часи 1917–1920 pp.

Садиба в Грицеві зазнала, як і більшість садиб краю, руйнації, нефахових вульгарних змін: перед фасадом висаджено ялини, які закрили його.

Грицівський палац свого часу славився бібліотекою та галереєю

Цим внесено десонанс в гармонію палацу й партеру, фасади палацу спрощено й облицьовано плиткою, майже немає деревостану парку, палац виглядає провінційною будівлею. Нова культура не створила нічого нового, але зруйнувала старі, свої естетичні, мистецькі й культурні цінності садиб кінця XVIII-XIX ст.ст.

Поділитися посиланням:
FacebookTelegramViberWhatsAppTwitter

Новини партнерів


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Я ознайомився/лася та погоджуюся з Правилами коментування та Політикою конфіденційності

Теґи публікації


Вам також може бути цікаво



У Шепетівській тепломережі створять підрозділ екстреної диспетчерської служби
Міненерго вбачає перспективу в будівництві нових блоків Хмельницької та Рівненської АЕС
Міський голова Хмельницького боротиметься з Віталієм Кличком за звання «Людина року-2020»
Вночі на Шепетівщині пожежники врятували чоловіка з палаючого будинку
Під час ліквідації пожежі у Грицеві виявили тіло 58-річного чоловіка

Читайте у цій рубриці



Леся Українка лікувалася у Славуті
Шепетівською мінеральною водою лікували навіть жіночі хвороби та істерію
На Майдані шепетівчанин Володимир Бученко не відразу зрозумів, що куля перебила горло
Нетішин планували назвати інакше
Або смерть у Шепетівці, або розстріл у Городищі
У Полонному розкопали докази раніше невідомого трипільського поселення