Сто років тому столиця УНР тимчасово була на Хмельниччині
У 1919-му столиця Української Народної Республіки році знаходилася в місті Кам’янці-Подільському. А в місті Шепетівці в обігу «ходила» власна грошова одиниця. Про ці та інші цікаві події Української революції 1917–1921 років йдеться у документальній виставці, присвяченій її сторіччю.
— У ній містяться архівні документи та фото про революційні події. Також йдеться про формування уряду та створення гілок влади, розповідається про політичних лідерів Української Народної Республіки, Гетьманату, Центральної Ради та Директорії, — каже Антоніна Кротович, науковий працівник музею Миколи Островського.
З власної фондової колекції музею Миколи Островського виставку вдалося доповнити Віденською серією поштових марок УНР та грошовими знаками, адже гроші у період Української революції дуже часто змінювалися. Певний час на території нашого міста в обігу була навіть власна грошова одиниця — бони Шепетівської єврейської громади.
— Революційне протистояння негативно позначилося на рівні життя населення. Інфляція, ріст цін та дефіцит промислових товарів були звичним явищем. Зокрема, у цій виставці є приклад того як ціни зростали вгору: влітку у 1918 році пара черевиків у Києві коштувала 100 карбованців, а двома роками пізніше у Кам’янці-Подільському вартість сягнула 25 тисяч карбованців. В обігу були різні гроші, бо готівки катастрофічно бракувало. Тому кожен регіон друкував та вводив свою грошову одиницю, — продовжила науковиця.
Особливого колориту цій виставці додають репліки тогочасних прапорів, які також з власної фондової колекції музею:
— У нас є прапор Запорізького полку, який створено в Москві влітку 1917 року з вояків-українців російської армії. У 1918 році це знамено передали до 4-го Сердюцького полку — гвардії гетьмана Павла Скоропадського. У 1919 році прапор став полковою святинею 4-го полку Січових Стрільців. До 1945 року він знаходився в Українському музеї визвольної боротьби у Празі, де був захоплений радянськими військами та невдовзі переданий до нинішнього Національного музею історії України.
Цей прапор — двосторонній, з одного боку на синьому тлі присутнє зображення козака з мушкетом, з лівої та правої сторони від якого розміщено по три прапори блакитно-жовтого та червоно-чорного кольорів. По-периметру прапора присутній напис на чорному тлі золотавими літерами, який місцями втрачено: «Знамено українського запорізького полку».
Зі зворотної сторони в центрі прапора присутнє зображення: на блакитному тлі янгола із заплющеними очима, який в обох руках тримає мечі, що схрещені між собою.
Інший прапор з написом «Мошенський сільський козачий курінь оборони землі української». Прапор козацького куреня, що брав участь у боях на Черкащинні.
Ще один прапор доби УНР «Слава вільній Україні».
Документальна виставка, присвячена 100-річчю Української революції 1917–1921 років, розпочинається з періоду пробудження нації, а закінчується — Другим зимовим походом 1921 року, що завершив збройну боротьбу Армії УНР за українську державність.
Шепетівка Дошка оголошень Місцева реклама
— Але державний центр продовжував працювати у екзилі (вигнанні) аж до проголошення Незалежності України. У виставці є фото, як у 1992 році в Маріїнському палаці — в резиденції Президента України — останній президент державного центру УНР в екзилі Микола Плав’юк передав президентські повноваження й клейноди Леоніду Кравчуку, — додала Антоніна Кротович.
Документальна виставка «100 років боротьби», що присвячена Українській революції 1917–1921 років чекає на відвідувачів упродовж квітня в музеї Миколи Островського.
Залишити відповідь