Сто років тому столиця УНР тимчасово була на Хмельниччині

Сто років тому столиця УНР тимчасово була на Хмельниччині

У 1919-му столиця Української Народної Республіки році знаходилася в місті Кам’янці-Подільському. А в місті Шепетівці в обігу «ходила» власна грошова одиниця. Про ці та інші цікаві події Української революції 1917–1921 років йдеться у документальній виставці, присвяченій її сторіччю.

Сто років тому столиця УНР тимчасово була на Хмельниччині

— У ній містяться архівні документи та фото про революційні події. Також йдеться про формування уряду та створення гілок влади, розповідається про політичних лідерів Української Народної Республіки, Гетьманату, Центральної Ради та Директорії, — каже Антоніна Кротович, науковий працівник музею Миколи Островського.

З власної фондової колекції музею Миколи Островського виставку вдалося доповнити Віденською серією поштових марок УНР та грошовими знаками, адже гроші у період Української революції дуже часто змінювалися. Певний час на території нашого міста в обігу була навіть власна грошова одиниця — бони Шепетівської єврейської громади.

Сто років тому столиця УНР тимчасово була на Хмельниччині

— Революційне протистояння негативно позначилося на рівні життя населення. Інфляція, ріст цін та дефіцит промислових товарів були звичним явищем. Зокрема, у цій виставці є приклад того як ціни зростали вгору: влітку у 1918 році пара черевиків у Києві коштувала 100 карбованців, а двома роками пізніше у Кам’янці-Подільському вартість сягнула 25 тисяч карбованців. В обігу були різні гроші, бо готівки катастрофічно бракувало. Тому кожен регіон друкував та вводив свою грошову одиницю, — продовжила науковиця.

Особливого колориту цій виставці додають репліки тогочасних прапорів, які також з власної фондової колекції музею:

Сто років тому столиця УНР тимчасово була на Хмельниччині

— У нас є прапор Запорізького полку, який створено в Москві влітку 1917 року з вояків-українців російської армії. У 1918 році це знамено передали до 4-го Сердюцького полку — гвардії гетьмана Павла Скоропадського. У 1919 році прапор став полковою святинею 4-го полку Січових Стрільців. До 1945 року він знаходився в Українському музеї визвольної боротьби у Празі, де був захоплений радянськими військами та невдовзі переданий до нинішнього Національного музею історії України.

Цей прапор — двосторонній, з одного боку на синьому тлі присутнє зображення козака з мушкетом, з лівої та правої сторони від якого розміщено по три прапори блакитно-жовтого та червоно-чорного кольорів. По-периметру прапора присутній напис на чорному тлі золотавими літерами, який місцями втрачено: «Знамено українського запорізького полку».

Сто років тому столиця УНР тимчасово була на Хмельниччині

Зі зворотної сторони в центрі прапора присутнє зображення: на блакитному тлі янгола із заплющеними очима, який в обох руках тримає мечі, що схрещені між собою.

Інший прапор з написом «Мошенський сільський козачий курінь оборони землі української». Прапор козацького куреня, що брав участь у боях на Черкащинні.

Сто років тому столиця УНР тимчасово була на Хмельниччині

Ще один прапор доби УНР «Слава вільній Україні».

Сто років тому столиця УНР тимчасово була на Хмельниччині

Документальна виставка, присвячена 100-річчю Української революції 1917–1921 років, розпочинається з періоду пробудження нації, а закінчується — Другим зимовим походом 1921 року, що завершив збройну боротьбу Армії УНР за українську державність.

— Але державний центр продовжував працювати у екзилі (вигнанні) аж до проголошення Незалежності України. У виставці є фото, як у 1992 році в Маріїнському палаці — в резиденції Президента України — останній президент державного центру УНР в екзилі Микола Плав’юк передав президентські повноваження й клейноди Леоніду Кравчуку, — додала Антоніна Кротович.

Сто років тому столиця УНР тимчасово була на Хмельниччині

Копія однострою Українських Січових Стрільців

Документальна виставка «100 років боротьби», що присвячена Українській революції 1917–1921 років чекає на відвідувачів упродовж квітня в музеї Миколи Островського.

Поділитися посиланням:
FacebookTelegramViberWhatsAppTwitter

Новини партнерів


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Я ознайомився/лася та погоджуюся з Правилами коментування та Політикою конфіденційності

Теґи публікації


Вам також може бути цікаво



Газопостачальник поверне Славутському центру ПМСД 107000 гривень
З обласного бюджету не виділять гроші на ліфт для реанімаційного відділення у Шепетівці
У Славуті затримали шахрая, який ошукав двох бабусь за схемою «родич у біді»
«Шлях свободи» можна побачити в Музеї пропаганди у Шепетівці
На Білогірщині чоловік кілька років не отримував грошей від орендаря за землю
У шепетівському музеї зберігаються поштові марки та гроші за проєктом Георгія Нарбута

Читайте у цій рубриці



Раритетні сервізи «Мадонна» і «Серенада» кустарі підробляли в Полонному «на хатах»
Спогади польських військовополонених про радянський концтабір у Шепетівці
Один з трьох рідкісних середньовічних мечів зберігається у музеї Шепетівки
У шепетівському музеї зберігаються поштові марки та гроші за проєктом Георгія Нарбута
Найстарішій школі на Хмельниччині виповнюється 140 років