Утішеному Нетішину 480 чи 500?
День міста Нетішина завжди радісна, святкова і урочиста подія для його мешканців. А якщо пригадати, а багатьом — уперше дізнатися, що населеному пункту з цією життєстверджувальною назвою від його першої документальної згадки цьогоріч минає 480 років, можна з деяким захопленням сказати: «Оце так! Це ж скоро буде й півтисячі…»
Цілком ймовірно, що вже і є. Адже дата «480 років» — це лиш відлік від появи офіційного документу про розподіл маєтків в Домі князів Острозьких. Він у тексті містить дату 30 січня 1542 р. та іменується Актом введення княгині Беати з Костельця та її доньки Гальшки у належні їм володіння. В ньому під цією датою і знаходимо уже певний час існуюче село [Нєтешін] серед інших, таких як Вєльбойно, Бориccов, Грозово, Крівін, Баранє ґлові, Клепаче, Білотин валаскє, Головлє, Плоска тощо.
Але хтось, можливо, здивується: «Нетішин — життєстверджуюча назва?» Саме так, бо це ім’я, по-науковому патронім, не просте, а з секретом. Як вдалося встановити на 99,99 відсотків автору цих рядків, першим поселенцем і засновником села був чоловік з ім’ям Нетіша. Про це неодноразово писали у наукових збірниках «Історія міст і сіл Великої Волині» (Житомир, 2002); «Місто Хмельницький в контексті історії України» (Хмельницький, Кам’янець-Подільський, 2006).
Фрагмент документа з першою згадкою про Нетішин. Він зберігається в Головному архіві давніх актів (Варшава, Польща), фонд «Коронна метрика», справа 65
У ті далекі часи, за свідченням польської дослідниці А. Домбровської, в слов’ян існувало повір’я: якщо дітям давати імена з негативним відтінком, наприклад, Нерад, Нетіша, то батьки досягнуть протилежної мети: ці діти їх і радуватимуть, і тішитимуть. Злі духи не матимуть на малечу впливу. А в назві Неждан ховалося велике бажання молодої сім’ї мати хлопчика, і ось він народився і мав би зватися Ждан. Нам достеменно відомі й такі імена з цієї серії, як Нехотен, Нерод, Некраш, Немил, Невдаш.
Тож наш Нетішин з нібито сумною назвою, не за магічною, але за Божою милістю і охороною, неабияк тішить нас своєю охайністю, вдалою архітектурною спланованістю, зеленою і квітковою красою, науково-освітнім і музичним розвитком дітей, а головне — сталим добробутом містян.
Як не згадати і таку цікаву деталь: Нетішин, напевно, є абсолютним світовим рекордсменом щодо кількості варіантів — їх 17! — його назви і написання, підтверджених історіографічно. Правильна документальна вимова топоніма — [Нетішин]. З неграмотної «ласки» писарів, а часто і самих нетішинців село іменували: по-староукраїнськи — згаданий варіант і другий — Нєтишин; по-польськи — Нетишин, Нєтєшин, Нєтешин, Нєтошин, Нєтосин, Нєтешін, Нетесин, Нєтишін, Нєтєсин, Нетішин, Нітішін. Траплялися варіанти на поштових конвертах і у вимові: Нитішин, Никішин; на рос. поштовому штемпелі: Некешин (Нєкєшін).
Документальна назва (якоїсь) вдовиці: Нетесіха (поль., 1620 р.) і укр. переклад: Нетесиха. Це різновиди вимови. А ще ж ми не подали графічні різновиди написання староукраїнською, російською та польською мовами. Тож зі святом тебе, наш утішений Нетішин!
— публікація містить фотогалерею;
— публікація містить відеоматеріали;
— матеріал опублікований на правах реклами;
— посилання на коментарі.
Залишити відповідь