«Епіфон» — гітари, про які треба знати
Назва «Епіфон» — це ім’я Епамінондас і грецьке слово «голос», складені разом. Епамінондасом Статопулосом звали сина Анастасіоса Статопулоса, який залишив йому компанію, яка пізніше стала ні багато, ні мало, конкурентом «Гібсона».
Трохи історії: як народився «Епіфон»
Як Ламборгіні починали з трактора, так і Епіфон, гітари яких зараз можна знайти на https://guitarhouse.com.ua/ru/elektrogitara-epiphone/, починали зі скрипок та лютнів. У 1903-му році Епі переїжджає з міста Смирна, що до Греції, до Нью-Йорка, де продовжує займатися тим самим, додавши до асортименту мандоліни. Після закінчення Першої світової війни до них додаються ще й банджо та так, що компанія змінює своє ім’я на «Епіфон Банджо Компані». Проте вже в 1928 році вони виробляють свої перші гітари, знамениті арктопи, які за кілька років завойовують величезну популярність. Такий стан справ тримається до самої смерті того самого Епі в 1943 році. Після нього права переходять до його братів, Орфі та Фріксо, і, за збігом — чи ні — у житті компанії настає смуга невизначеності, яка врешті-решт призводить до того, що у 1951-му році працівники влаштовують чотиримісячний страйк, внаслідок якого керівництво вирішує перемістити все до Філадельфії. Однак частина співробітників на чолі з колишнім віце-президентом Джорджем Манном залишається у Нью-Йорку, щоб згодом сформувати ядро компанії Guild. Цікаво, що Guild, після певного визнання та серії поневірянь теж стала частиною такого гіганта як Ямаха.
«Гібсон», як і багато інших, не тільки гітарних підприємств, зробив у найкращих традиціях «злиття та поглинання»: вони викупили «Епіфон» цілком і врешті-решт частково релокували виробництво в країни, які не є синонімом якості, проте це сталося не відразу. Спочатку угода виглядала таким чином, що гітари «Гібсон» і «Епіфон» виробляли модельні лінійки, що частково перетинаються, проте «Гібсон» були пов’язані дилерськими угодами, що не дозволяли їм розширювати ринок за рахунок інших дилерів. У «Епіфона» таких обмежень не було, тому передбачалося, що вони поставлятимуть інструменти решті, таким чином підвищуючи загальну ринкову частку «Гібсон». Однак далі все було дуже цікаво:
- 1969 року майже все виробництво «Епіфонів» вирушило до Японії;
- наприкінці 70-х — у Корею: до середини 80-х там виготовлялися всі гітари Epiphone;
- з 1997 року вони знову переїжджають, цього разу до Китаю та Індонезії.
При цьому дуже невелика кількість гітар, як правило, обмежених серій, виготовляється в Японії та на заводах самих Gibon у США.
Що історична довідка означає на практиці
Що немає такого поняття як «гітара Epiphone» як чогось, від чого очікується певного рівня якості. Елітні серії далеко перевершують середній «Гібсон» як зі збирання, так і по комплектації. Однак чи роблять ці ластівки весну — вирішувати гітаристам, єдине, що варто б брати до уваги, то це складність замовлення гітар онлайн, хіба що її перевірить хтось, кому гітарист дуже довіряє. Навіть корейські гітари, які в середньому перевершують китайські за якістю — це лотерея, тому вибирати Епіфон найкраще власними руками. І у магазині, якому можна довіряти — такому як магазин гітар Гітарний дім. Тоді за дуже скромну суму в руках музиканта може виявитися чудово зібраний інструмент, який за звучанням не відрізнить від дорогої марки навіть фахівець.
Мало хто знає, але Бітлз грали в Casinos у середині 60-х років. В результаті оригінал 60-х років стоїть величезну купу грошей. Професіонали називають це «бітлівським податком». Що дійсно повернуло марку в бізнес у більш «недавні» часи, так це помітне використання Epiphone Ноелем Галлахером та Полом «Bonehead» Артурсом у ранні роки існування Oasis.
— публікація містить фотогалерею;
— публікація містить відеоматеріали;
— матеріал опублікований на правах реклами;
— посилання на коментарі.