Героїчний вчинок групи, до якої входив хмельничанин, дав змогу основним силам продовжити наступ
Мова йде про Тараса Садовніка, який народився 27 серпня 1998 року у місті Хмельницькому, де і проживав.
У 2005 році пішов у перший клас Хмельницького НВК№ 4, де і здобув повну середню освіту в 2016-му. За роки навчання проявив себе як старанний, відповідальний, цілеспрямований учень. Завжди допомагав друзям та однокласникам, брав активну участь у спортивному житті школи, особливо йому подобалася навчально-військова підготовка.
Користувався авторитетом серед однолітків, молодших себе та вчителів, які згадують, що із його обличчя ніколи не зникала посмішка.
Полюбляв подорожувати та мріяв побувати в різних куточках України, що неодноразово робив із товаришами та учителями школи.
Зважаючи на події в Україні, прийняв рішення присвятити своє життя військовій справі та продовжити навчання у вищому військовому закладі. Одразу після закінчення школи подав документи на вступ до академії прикордонних військ України в м. Хмельницький. Спроба була невдалою, тому Тарас одразу подав документи до міського військового комісаріату для проходження військової служби за контрактом.
Із жовтня 2016 року став військовослужбовцем Збройних сил України за контрактом у військовій частині А-3215. У грудні 2016-го виїхав для виконання бойових завдань у зону проведення АТО. Перший бойовий досвід отримав у лютому 2017 року.
У березні 2017-го подав документи на вступ до академії сухопутних військ ім. П. Сагайдачного. У липні 2017-го був зарахований курсантом першого курсу факультету бойового застосування військ (піхота). Повний курс навчання закінчив у червні 2021 р., а далі був направлений на проходження військової служби у військову частину А-1008 м. Володимир (14-а ОМБР), де і служив до повномасштабного вторгнення Росії на територію України, тобто до 24.02.2022.
Перше бойове зіткнення з окупантами було зранку 24 лютого на теренах Київської області. Підрозділ Тараса з маршу, вступивши в бій , зупинив просування броньованої колони противника, а згодом і зовсім розгромив її. Під час цього бою лейтенант Садовнік, командуючи механізованим взводом свого батальйону, особисто знищив танк та два БТР ворога.
Після 24 лютого підрозділ Садовніка постійно пересувався північно-західною територією Київської області , стримуючи просування броньованих колон росіян, які заходили з території Білорусії. Тарас та його підрозділ брали найактивнішу участь у звільнені таких міст: Бородянка, Макарів. Під час цих подій лейтенант Садовнік неодноразово рятував поранених побратимів з підбитої та пошкодженої техніки, особисто витягував лейтенанта Віталія Сапіло з палаючого від авіа удару танка. Згодом Віталію Сапіло було присвоєно звання Герой України (посмертно).
У середині березня підрозділ Тараса Садовніка перекинули на південний напрямок у Миколаївську область. У районі селища Березнєгуватого (Миколаївщина) у ході бойових дій Тарас отримав поранення середньої тяжкості.
У червні 2022 року наказом ГШ України йому присвоєно військове звання «старший лейтенант ЗСУ».
Пройшовши курс лікування та реабілітації у медичних закладах МОЗУ, повернувся в підрозділ для подальшого проходження служби. У серпні 2022 року разом зі своїм підрозділом стримував просування російської навали на Бахмутському напрямку, де неодноразово доводив силу і міць Збройних Сил України в протистоянні російській орді. У тяжких боях підрозділ старшого лейтенанта Садовніка з честю та гідністю виконав наказ щодо захисту своєї ділянки фронту.
У кінці серпня 2022-го підрозділ старшого лейтенанта Садовніка був перекинутий на Харківський напрямок, у селі Коробочкине Чугуївського району. У перший день наступу на Куп’янському напрямку старший лейтенант Садовнік разом з групою розвідників висунувся в напрямку села Залізничне та попав у засідку. Незважаючи на втрати серед побратимів, група прийняла бій. Перешкодою наближати перемогу і виконувати наказ командування не стало навіть поранення Тараса.
На жаль, під час запеклого бою у вересні вся група загинула, але їхній вчинок дав змогу основним силам бригади продовжити наступ у напрямку міста Куп’янська.
Герої, які поклали заради України найцінніше — життя-назавжди будуть жити у пам’яті людській.
— публікація містить фотогалерею;
— публікація містить відеоматеріали;
— матеріал опублікований на правах реклами;
— посилання на коментарі.
Залишити відповідь