Надзвичайник розповів про «пекло» палаючої нафтобази на Хмельниччині
Із першого дня повномасштабного вторгнення російські терористи не припиняли нищити українську інфраструктуру, наше життя, нищити живих та ненароджених. Зазнали ракетних атак життєво важливі об’єкти. Так сталося і 24 березня у Старокостянтинові.
Уламки російських ракет влучили у нафтобазу. На допомогу старокостянтинівським колегами поїхав із командою Дмитро Заруцький — заступник начальника 37-ї Державної пожежно-рятувальної частини міста Хмельницького.
«Про війну я дізнався з ранкових новин. І лише після цього зателефонувала дружина, яка 24 лютого разом з дітьми була у батьків, і шокована розповіла: Україна у вогні», — пригадує день початку повномасштабного вторгнення росії на суверенну територію України Дмитро Заруцький, заступник начальника 37 Державної пожежно-рятувальної частини.
За лічені хвилини Дмитро вже був у пожежній частині міста Хмельницького. Того дня чергування усіх рятувальників затягнулося на декілька діб.
«Вже за метрів сто від пожежі відчувалася висока температура і чим ближче ми наближалися тим вищим ставав градус у повітрі. Одразу було прийнято рішення — відігнати техніку подалі від вогню та приступити до пінної атаки», — пригадує пекло нафтобази Дмитро.
Дмитро уособлення справжнього рятувальника — виважений, малоемоційний, з холодним розумом та витримкою духу описує події, від яких кров холоне в жилах звичайної людини.
«Коли побачив увесь масштаб пожежі на нафтобазі — це дуже нагадало, коли палала нафтобаза під Києвом. Тоді, здавалося, це була наймасштабніша пожежа такого рівня. Але з постійними масовими ракетними ударами по території нашої країни, після кожного ще страшнішого випадку влучання, і як наслідок — пожежі, все менше перестаєш дивуватися жорстокості та цинізму терористів росії», — каже Дмитро.
Дружина Дмитра — Олена, вже з першого дня повномасштабного вторгнення готувала себе морально до життя чоловіка на робочому місці, до загроз, які постануть перед ним. Донька нашого Героя — трирічна Мілана, татка-рятувальника називає «супергероєм» і не впізнала його, коли той вийшов до неї у бойовому одязі. Не впізнав героїчного татуся і дворічний син Данилко. Бо бачив татуся лише у звичайній формі. Поки малеча ще не розуміє, які загрози чатують на життя та здоров’я їхнього любого та найкращого супергероя-татуся. Як і мама вони щодня чекають його ввечері вдома з гостинцями і, на щастя, абсолютно не розуміють, що у країні йде страшна війна жорстокого боягуза-лиходія.
За мужність, виявлену під час ліквідації наслідків влучання ворожої ракети в об’єкт критичної інфраструктури Дмитра Заруцького нагородили відзнакою Державної служби України з надзвичайних ситуацій «За мужність в надзвичайній ситуації».
— публікація містить фотогалерею;
— публікація містить відеоматеріали;
— матеріал опублікований на правах реклами;
— посилання на коментарі.
Залишити відповідь