Медики вузлової лікарні півдня ходили між районною та міською радою

Сьогодні, 17 грудня, о 9-ій годині ранку під стінами Шепетівської районної ради зібралися працівники вузлової лікарні та небайдужі містяни, які виступили за збереження свого закладу. Відтак, усіх запросили в зал засідань.

Загалом, почути про подальшу долю залізничної лікарні прийшли близько 100 осіб. Про те, чому склалася така ситуація, і що для вирішення цього болючого питання робили очільники району, проінформував голова Шепетівської районної ради Петро Дзяворук.

Відтак, він розповів історію про те, як вузлова лікарня опинилася у власності територіальних громад Шепетівщини.

— Прийняли ми її з бюджетом більше 8 мільйонів, — сказав Петро Дзяворук. — Тобто, вже тоді нам треба було шукати додатково кошти з районного бюджету. На той час були проблеми з наповнюванням бюджету, однак не було процесу децентралізації. Тобто, всі видатки були в районі.

Однак, із створенням ОТГ податки в районний бюджет зменшилися. Адже наразі 80 % всіх податків надходять у новостворені громади. В районі ж залишилося лише 6 сільських рад, які в цьому році саме на медичну галузь виділили 12 мільйонів, тоді як з усіх 3 громад рівно 1 мільйон.

— І якщо в минулому році, коли не було створено ОТГ, залишки в районному бюджеті складали б більше 20 мільйонів, то наразі вони склали трохи більше 6 мільйонів, які були розподілені на першій сесії. Заробітна плата медикам залізничної лікарні в минулому році склала більше 11 мільйонів, — пояснив Петро Францевич.

Також очільник районної ради нагадав і про домовленість між радою та головним лікарем вузлової лікарні. Адже ще кілька років тому говорилося про те, що влада буде утримувати медзаклад стільки часу, настільки вистачить коштів.

Вже у 2016-му райрада почала звертатися у вищі органи, оскільки розуміла, що немає змоги утримувати надалі лікарню:

— Першою інстанцією, куди ми звернулися, — стало Міністерство інфраструктури. Я писав і просив, аби забрали на державне фінансування хоча б поліклініку, яка здійснює профмедогляди.

У числі адресатів — і Кабінет Міністрів, і народні депутати. Втім, «достукатися» ні до кого так і не змогли.

— За даними Валерія Хрещатого, головного лікаря, у цій лікарні обслуговується 82 % жителів міста. А у ЦРЛ — 64,3 %. Парадокс: обслуговування міста, знаходиться на території міста, але утримувати її повинен район.

Відтак, аби не закривати лікарню повністю, пропонують її реорганізацію. Зокрема, у структурі планують лишити терапевтичне—пуль­мо­но­ло­гіч­не від­ді­лен­ня, від­ді­лен­ня хро­ніч­ної і гострої невро­ло­гії та хос­пісне від­ді­лен­ня та залишити частину вузькопрофільних спеціалістів. Адже дублювати відділення не дозволяє область.

Також Петро Францевич розповів і угоду між районною та міською радою, та про медичну субвенцію, яку використати мають право лише на заробітну платню:

— Якщо в 2015-му році в субвенцію були закладені кошти на зарплату та енергоносії, то вже у 2016-му — лише на зарплату.

Оскільки більша частина міста обслуговувалася медиками, то, відповідно, міська рада фінансувала левову частку, а це — 30 мільйонів із 48.

— 26 липня міська рада на виконання делегованих державних повноважень, передає повний обсяг видатків, обрахованих за фінансовими нормами бюджетної забезпеченості на 2019 рік на фінансування основних гарантованих державою медичних послуг, в тому числі, забезпечення пільговими медикаментами, згідно з нормативними актами, населенню міста центральної районної лікарні. Тобто, ці гроші ми не маємо право надавати на вузлову лікарню. Ми в патовій ситуації та загнані всі в кут, — резюмував далі очільник ради.

Однак, такі цифри не задовольнили активістів.

— Цифри — цифрами, — сказала одна з активісток. — Більша половина, мабуть, у цифрах не розуміється. Тут прийшли люди, які хочуть, аби будь-яким способом збереглася вузлова лікарня.

Наголосили активісти й на тому, що вузлова лікарня може бути на самофінансуванні, адже надає страхові медпослуги.

Також містяни обурювалися через те, що в разі реорганізації їм буде дуже незручно добиратися до медзакладу та висували пропозиції, аби міська рада взяла на утримання вузлову лікарню.

— Якщо мерія міста погодиться забрати всю медичну галузь, то ми перереєстровуємося в місті назад та допомагатимемо, у міру своїх можливостей, — наголосив голова райради.

Зі слів Петра Дзяворука, це було б логічно. Адже всі ці заклади знаходяться на території міста.

— Ми прийшли до вас за допомогою, — сказала інша з учасниць зборів. — Ви начальство, сідайте, обговорюйте й домовляйтеся!

— Ініціюйте зустріч із мером міста, і якщо він забирає всі заклади на свій баланс, ми їх передамо! Зараз ми готові передати всі заклади! — сказав голова райради.

Відтак, в ході активних гучних обговорень люди скаржилися на те, що в місті і так нічого не працює, а тут ще й скорочення лікарів. Як пропозицію, шепетівчани висловили побажання закрити один із будинків влади і, можливо, тоді досягнуть якогось консенсусу.

— Давно потрібно було об’єднатися місту і району, — сказав на завершення Петро Дзяворук.

Оскільки в ході дискусій так нічого і не досягли, активісти вирішили піти в міську раду. Відтак, натрапили там якраз на депутатські комісії.

Там депутати запропонували організувати зустріч на рівні керівників міста та району заради вирішення проблеми.

— Треба подивитися правді в очі: зберегти лікарню як організаційну структуру буде неможливо. Адже в нас сьогодні 5 головних лікарів, 5 начмедів, головних бухгалтерів. Кадровиків та мільйон ще незрозуміло кого. Ні один бюджет не витримає цього. Треба вирішувати питання про збереження колективу, — висловив свою позицію депутат Шепетівської міської ради Володимир Синюта. — Це питання мусолять вже не один рік. Але в нас так: коли вже хата горить, тоді аж колектив збирається.

Відтак, зі слів Володимира Синюти, вже 3 роки тому він пропонував на базі Вузлової лікарні організувати реабілітаційний центр для учасників АТО. Адже такого нема на всій Західній Україні. Але ця пропозиція, як то кажуть, «вмерла ще в зародку».

Активісти, що прийшли в міську раду, скаржилися на реалії, що їх чекають. Відтак, депутати пропонували винести це питання на чергову сесію міської ради.

— Я пропоную на сесії, або перед сесією зібрати відповідну депутатську комісію спільно з фінансовим управлінням, обговорити це питання, розглянути можливість передачі чи вузлової лікарні, чи повністю цілого комплексу і ті гроші, про які мешканці зараз чують, але не знають що то за гроші, і як вони потрапляють, не будуть розпорошуватися і тоді буде якесь відповідне рішення, — запропонував депутат Юрій Шайнога.

Також міські депутати запропонували активістам звернутися в районну ради, аби надали відповідний лист із штатним розписом та інші документи.

— Ми не відхрещуємося від вас, але хочемо це питання правильно прорахувати та вирішити, як правильно все зробити. Єдине, що ми поки що можемо, то це винести це питання першим на сесію, — продовжив далі Юрій Миколайович.

Думку депутатів підтримав і Михайло Полодюк:

— Все, що депутати пропонували, все дуже доречне, але питання надзвичайно складне.

Відтак, пояснив, що для прийняття якого-небудь рішення спочатку потрібно ознайомитися зі всіма необхідними документами та досконало вивчити ситуацію. Адже попри те, що міські депутати можуть проголосувати за будь-яке рішення, яке буде влаштовувати мешканців, потім їх можуть звинуватити у дефіциті бюджету та знову ж таки, в затримці зарплати.

— Добре, що обласна адміністрація допомогла районній, а якщо місту скажуть: кошти шукайте? — пояснив Михайло Полодюк. — Для того, щоб взяти на місто, ми повинні знати, що ми беремо і для чого.

— Значить, «Енергоінвест» з боргами готові були забрати в комунальну власність, а вузлову лікарню без боргів, без нічого, «золотих» людей, класних спеціалістів, зі всіма умовами, — ви думаєте… Лікарню, яка сама на себе заробляє… Знайдіть гроші!, — обурювалися невдоволені шепетівчани.

Отож, міський голова на завершення «походу» запевнив медиків та активістів, що на найближчій сесії Шепетівської міської ради, яка запланована на 21 грудня, це питання винесуть на розгляд та до кінця року приймуть якесь рішення.

Поділитися посиланням



5 коментарів до статті «Медики вузлової лікарні півдня ходили між районною та міською радою»

  1. Елена Солнечная коментує:

    Нема грошей? Як варiант можна зменшити чисельнiсть мiськоi та районноi ради вiд яких толку 0 – все на що вони спроможнi це сидiти по 5 чоловiк в кабiнетi i коли не прийдеш тiльки чаюють i кавують, з якого питання не звернешся – нiхто нiчого не знае, а лише футболять людей по кабiнетах. То для чого вони? Вузлова лiкарня повинна функцiонувати, бо там висококвалiфiкований, привiтний, толерантний персонал, який допомiг i сподiваюсь в подальшому буде допомагати багатьом людям. Тож населенню буде краще коли зменшать чисельнiсть трутнiв у м-кiй, р-нiй радах, i вузлова лiкарня буде працювати.

  2. Тамара Тюрина коментує:

    Ото трутні, ще ті…

  3. Сергей Царик коментує:

    Да. Колектив. Хоча. Й. Не. Великий. Але. Теж. Люди.

  4. В коментує:

    Абсолютно солідарний з “Елена Солнечная”

  5. Голый Вася коментує:

    Люди, вы не понимаете глобальной стратегии.

    Толерантные людоеды уже решили, что Украина должна иметь только 3 миллиона населения, и быть аграрной страной. Которая обслуживает своими чернозёмами и лесом Европу.

    То есть, вас слишком много. Столько рабов не нужно. И вы должны сдохнуть.

    Кто виноват? А кто придуривался с бюллетенями для голосования? – Так ведь вы и придуривались.

    Ну, а теперь, забудьте про советскую медицину Семашко. Все пошли нах на кладбище. Всё справедливо – сами наголосовали…


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


Теґи публікації


Вам також може бути цікаво



Новини партнерів


Читайте у цій рубриці



Шепетівська міська рада