У творчому доробку шепетівського художника — понад 1000 картин
Шепетівський митець Михайло Сорокін із дитинства займається мистецтвом. За роки своєї кар’єри художник створив понад тисячу робіт. Він представляв свої картини в різних містах України та навіть за кордоном. Його роботи знаходяться в приватних колекціях Варшави та Нью-Йорка. Фото серій картин надруковані у різних художніх каталогах для поширення українського мистецтва за кордоном. Він поділився з «День за днем» своєю історією, розповів з чого починав, де працював, та як навчає дітей мистецтву.
Михайле, розкажіть, будь ласка, за якою спеціальністю здобули освіту та де працювали опісля?
— Після школи я вступив до Київського університету культури та мистецтв на спеціальність «Дизайн середовища». Після навчання працював дизайнером, художником та архітектором. Два роки тому повернувся в Шепетівку та пішов працювати викладачем в НВК № 1. Я завжди хотів спробувати себе у ролі вчителя, бо мав уявлення про цю професію. Мені це сподобалось. І я запитував у директора художньої школи про вільні вакансії. Бо ліцей більш направлений на загальну освіту, а художня школа спрямована на творчість. Зараз викладаю, пишу картини та роблю виставки.
Коли Ви почали займатись мистецтвом?
— Я все життя займаюсь цим. Моя мама художник-живописець, тому замість іграшок у мене було багато олівців, паперу та фарб. І поки мати була на роботі, я залишався вдома і малював. В подальшому цей шлях так і склався, бо не полишаю мистецтво.
Михайле, Ви пишете картини за натхненням чи «бо треба»?
— Коли треба, пишу картини на замовлення. Але власні цікаві ідеї — за натхненням. Виникла думка, то можна о другій годині ночі розпочати і малювати цілу ніч, навіть не помітити, як настав ранок.
А як Ви готуєте виставки, це ж потрібно підібрати картини за певною тематикою, знайти музей чи галерею, організувати все.
— В основному беру два-три напрямки. Наприклад, сучасний живопис — це фантастика чи композиції і щось із традиційного — натюрморти чи пейзажі. Тримаюсь цих двом тем і роблю серію робіт. Щодо місця, то інколи я шукаю, іноді мене запрошують, також беру участь у колективних виставках і організовую персональні.
У яких містах або країнах пройшли Ваші виставки?
— Персональні виставки робив у Вінниці, Одесі та в Шепетівці. А колективні були в Києві, Харкові, а ще в Польщі. На одну виставку серію робіт можна писати від шести місяців до одного року, щоб набрати необхідну кількість робіт для повноцінної презентації.
Скільки картин Ви уже створили за роки своєї діяльності?
Порахувати складно, але вже більше тисячі. Це я рахую картини від пів метра, написані олійними фарбами. Якщо брати разом з малюнками, то порахувати не вдасться. Художник постійно практикує, зробивши перерву на декілька місяців, то потім складно увійти у творчий процес.
А чи мають художники улюблені картини серед власних робіт?
— Сильно улюблених немає, я думаю ще все попереду. Але найбільш подобається «Мольфарка», вона була на виставці в Музеї пропаганди. Я над нею довго думав, було багато ескізів. Писав її впродовж року. Збирав до купи всі ідеї, щоб створити цікаву композицію. На мою думку, «Мольфарка» більш-менш улюблена, бо доклав багато роботи до цієї картини.
Також Ви є викладачем у дитячій художній школі, що знаходиться у Будинку культури. Як Ви знаходите підхід до кожного учня чи учениці?
— З учнями треба працювати індивідуально, бо хтось більше схильний до малюнку, хтось до живопису. Хто схильний до малюнку, працюємо в цьому напрямку, але підтягуємо живопис, або — навпаки. Підготовчі класи — це непоганий варіант для того, щоб дізнатися, чи є в дитини задатки до цього, і терпіння. Тому що, це ознайомлення і батьків, і учнів з художньою школою. Якщо учень пройде підготовчий клас і захоче цим займатись, він продовжить навчатись далі.
Звідки Ви черпаєте натхнення для створення картин?
— Мабуть з природи, літератури, з міфів та легенд. З цього я роблю ескізи, ілюстрації і виходять готові картини. Інколи побачу якийсь гарний пейзаж і хочеться його намалювати. Буває, що з одного пейзажу виходить ціла серія. Все залежить від натхнення та моменту.
— публікація містить фотогалерею;
— публікація містить відеоматеріали;
— матеріал опублікований на правах реклами;
— посилання на коментарі.
Залишити відповідь