Світлана Пекар змінила професію вихователя на бібліотекаря
48-річна Світлана Пекар 10 років працює бібліотекарем у Ленковецькій ОТГ, що на Шепетівщині. Завідує двома закладами культури — у Коськові та Ленківцях. Загалом в ОТГ діє шість бібліотек.
— Мій бібліографічний стаж розпочався із закриття садочка у Коськові: відразу запросили стати завідуючою книгозбиральні. Оскільки не мала профільної освіти, довелося піти навчатися, тому вступила до Рівненського ДГУ. Рік тому, коли звільнилося місце у Ленківцях, запропонували посаду ще й у цьому селі.
Двічі на тиждень відкритий заклад у Ленківцях, а три дні працює у Коськові.
— Бібліотека у вихідні відкрита для відвідувачів, бо ж у селах люди переважно відпочивають у неділю. Таким чином мають можливість почитати періодику у читальному залі, або ж взяти новинку додому. Для маленьких читачів в одній залі облаштувала дитячий куточок. Там є іграшки, книги, пензлики та розмальовки. Сюди малеча поспішає особливо у вихідні. Бо ще до карантину проводили для них перегляд мультфільмів та кінофільмів.
Загалом, цікаві заходи для дітей проходили до пандемії.
— Бібліотекар та вихователь — ці професії дуже схожі, тому приділяю дітям багато уваги в бібліотеках. Є такий куточок у Коськові, тому відразу зробила і для ленківчан теж. Придбали начиння за кошти, які отримали від надання платних послуг.
Сільська бібліотека стала під час карантину в школі навчальним центром.
— Не всі діти мали змогу виходити онлайн вдома, тому приходили до бібліотеки, щоб мати змогу приєднатися до Інтернету. Тому дуже потрібний нам хоча б ще один ноутбук для читачів. Маю лише власний, з яким працюю сама, але при потребі допомагала дітям.
У селян має попит сучасна українська література.
— Сільські бібліотеки, в яких працюю, мають багато нових книг. Цьогоріч понад 100 примірників придбали за кошти, які виділила сільська рада. Також отримуємо нові книжки у рамках державної програми. У цьому році вже мали три надходження літератури.
Відвідувачів у бібліотеці мало, але все ж є постійні читачі.
— Старші люди, які звикли читати, так і продовжують брати книги, вже хочуть сучасних авторів. Особливо подобаються жінкам романи Світлани Талан, а декому — любовні романи. Все менше читають російських та зарубіжних класиків. Навіть романи Олександра Дюма зараз ніхто і не запитує. Поступово очищуємо бібліотечний фонд: старі видання здаємо на макулатуру. За ці кошти купуємо нові книги.
І побажання пані Світлани перед професійним святом — Днем бібліотекаря:
— Звичайно, хочеться багато нових цікавих книг, щоб люди читали українських авторів.
Фото Дмитра Шпака
Залишити відповідь