Ленківчанин Василь зарікався на пенсії не працювати
Житель села Ленківці, що у Шепетівському районі, Василь все життя пропрацював зварювальником. Думав, що коли вийде на пенсію, то працювати більше не буде, мовляв, досить гарувати на когось, пора пожити і для себе. Але обставини у нього склалися інакше.
— Хіба можна прожити на пенсію нині? Я все життя пропрацював на Черкащині зварювальником, робота дуже шкідлива. А пенсію отримую як і більшість — мінімальну. Ніхто не вірить, як зварювальник може мати мінімальну пенсію. От і пішов працювати кочегаром, — розповідає чоловік.
Свого часу Василь повернувся у рідне село, у батьківську хату та завів господарство.
— Ой, і курей породистих мав — породи кокінхін, але вже перевелися трохи. Лишився лише півень цієї породи, і то хвіст у нього вже не такий — має бути пишний, як букет. Розводив фазанів, але вони трохи специфічні птахи, — чубляться. Отож нині всього потроху тримаю.
Але чоловік дещо прибідняється, адже просто на брамі вивіска: «Поросята».
Пана Василя добре знають не лише у селі та в районі, а й за межами області — він вже 6 років розводить поросят породи біла українська. Славиться цей вид парнокопитних тим, що м’ясний.
— Колись купив порося цієї породи на базарі, а виявилося не те, що хотів. Тоді інше купив, хороше попалося. От маю нині свиноматку, кнура — розводжу поросят. Характерно, що на домашніх харчах — без преміксів — за рік свиня виростає до 100–120 кілограм. Покупці знають моїх свиней, що вони їдять, тому приїжджають.
Василеві часто радили завести кілька свиноматок і «бізнес робити», мовляв, не бідуватиме. Але чоловік радий і тому, що наразі має.
Але поросята це не єдина родзинка у його господі — є ще й нутрії.
Ми застали сімейство гризунів якраз за процедурою купання. Спеціально для нутрій господар не пожалів і вкопав ванну.
Пан Василь каже, що це справжній делікатес.
— М’ясо нутрій дуже ніжне, як-то кажуть, губами можна їсти. Куди тій кролятині й братися.
Також на подвір’ї господаря можна побачити декоративних курочок, вони маленькі, але яєчної породи.
— В мене качки якогось року були дикі. Якось знайшов гніздо з качиними яйцями і забрав. Посадив квочку на них, вона висиділа. Качки ці по селу літали, всі дивувалися. Не підрізав крила, то вони восени за своїми у теплі краї й відлетіли.
Прикметно, що Василь глядить господарство сам, без помічників. Освіти зоотехніка чоловік не має, каже, що всі господарчі примудрощі прийшли з досвідом.
— Держу це все, аби не сидіти. Бо коли «сяду», то вже не встану, — оптимістично сказав пан Василь.
— публікація містить фотогалерею;
— публікація містить відеоматеріали;
— матеріал опублікований на правах реклами;
— посилання на коментарі.
Молодець!!!!!