До неї звертаються з болем та надією: як на Шепетівщині працює фахівчиня із супроводу ветеранів
Фахівці із супроводу ветеранів — це люди, які щодня працюють із найскладнішими життєвими ситуаціями. У громадах вони стають першою точкою опори для родин і військових. Для Лесі Ільчук із Шепетівщини ця робота стала можливістю поєднати професійний досвід і бажання допомагати.
«Я працювала фахівцем соціальної роботи в Центрі надання соціальних послуг, мала досвід спілкування з родинами загиблих. Коли дізналася про конкурс від Міністерства у справах ветеранів, вирішила спробувати. Зареєструвалася, пройшла відбір і вже понад рік працюю фахівчинею із супроводу у своїй громаді», — розповідає Леся.
Улашанівська територіальна громада Шепетівського району нараховує близько 9 тисяч мешканців у дев’яти старостинських округах. Леся тут — єдина фахівчиня із супроводу, тож до неї звертаються з болем та надією.
«Моя робота полягає в тому, щоб допомогти: пояснити, вислухати, знайти рішення і супроводжувати людину до моменту вирішення певного питання», — підкреслює вона.
Леся переконана: робота фахівця — це не тільки знати закони й правила. Важливіше бути поруч і готовою вислухати, підказати й знайти рішення.
«Фахівець із супроводу ветеранів — це людина, яка допомагає ветеранам, демобілізованим військовослужбовцям та їхнім родинам у різних питаннях — від соціальних і медичних до правових», — каже вона.
Складні історії та людські долі
Кожне звернення — це окрема історія, часто з болем і невизначеністю.
«Був випадок: мати військового, який зник безвісти ще два з половиною роки тому, у Пенсійному фонді отримала відмову на оформлення пільг. Ми разом написали заяву до МВС у Києві для отримання витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти. Коли отримали витяг, звернулися повторно і оформили пільги. Це був важкий, але важливий шлях», — пригадує Леся.
Подібних історій чимало.
«Сьогодні до мене прийшла мама військового, який зник безвісти. Вона мала лише сповіщення. Ми оформили заяву до МВС, витяг про несудимість, зареєстрували її в Координаційному штабі та «Червоному Хресті». Жінка отримала реальну допомогу», — розповідає фахівчиня.
Підтримка ветеранів залишається одним із ключових напрямів в роботі. Нещодавно вона працювала з ветераном, який отримав інвалідність внаслідок бойових дій. Основною його потребою був житловий простір, адже власного помешкання у нього немає.
«Його поставили на квартирний облік і включили до списку на позачергове отримання житла як особу з інвалідністю внаслідок війни. Для ветерана і його сім’ї це був крок до впевненості, що він не залишений сам на сам із проблемою», — пояснила вона.
Є й такі, хто знову вчиться довіряти.
«Є ветеран, який довго не вірив, що отримає житло. А тепер телефонує мені: «Я вірю, я отримаю сертифікат». І ця віра важлива — бо вона з’явилася після конкретної допомоги», — додає Леся.
Допомога — не лише документи
Робота фахівця — це не тільки оформлення документів, це ще й здатність побачити людину за проблемою.
«Часто до мене приходять просто поговорити. Це знімає напругу, і людині стає трохи легше», — ділиться вона. Аби бути поруч, потрібно вміти слухати й не боятися емоцій. — «Це треба вміти слухати: ветерана, маму зниклого безвісти чи дружину загиблого і шукати вихід навіть із найважчих ситуацій».
Підтримка через проєкти і події
Леся активно долучає родини до проєктів, які дарують відчуття спільності й підтримки.
«Діти загиблих Захисників їздили в Карпати й Польщу. Кожен день у них був насичений екскурсіями. Їхні рідні дякували, а діти були задоволені. Це теж важливо — дати їм відчуття радості», — каже вона.
Також є заходи, присвячені вшануванню пам’яті загиблих, вони важливі і для близьких Захисників, і для суспільства.
«У Хмельницькому ми проводили виставку «Хто вмирає у боротьбі — у серцях живе навіки». Дивишся, як мама одягає кітель свого загиблого сина — важко стримати емоції. Я намагаюся підтримати, бути поруч», — пригадує фахівчиня.
Участь у таких заходах допомагає родинам бодай трохи вийти з кола переживань.
«Дружина загиблого захисника взяла участь у проєкті в Державному архіві. Це були екскурсії, практичні заняття, психологічний тренінг. Вона змогла трохи перепочити та відволіктися», — розповідає Леся.
Вдячність родин
За словами Лесі, найцінніша нагорода в цій роботі — щирі слова вдячності та теплі обійми. Саме вони дають сили йти далі, навіть коли день наповнений важкими історіями й невирішеними питаннями.
«Пам’ятаю маму загиблого військового, яка не могла поїхати на виставку, де був портрет її сина. Я сфотографувала й показала їй фото. Вона обняла мене й поцілувала. В такі моменти розумієш: твоя робота справді потрібна», — каже фахівчиня.
Подібні миті стають нагадуванням, що поруч із болем завжди є місце для підтримки.
«Часом думаю: що я буду робити далі, це ж так важко?! Але коли вислухаєш ветерана чи маму зниклого безвісти, допоможеш хоча б чимось, бачиш, що людині стало легше — тоді розумієш, що все недарма», — додає вона.
Коли важливий кожен контакт
Пані Леся постійно шукає нові можливості для співпраці.
«У мене налагоджена співпраця з Центром зайнятості. Якщо є питання з роботою для ветеранів, перенаправляю туди. Це дозволяє швидко знаходити рішення», — каже Леся.
Не менш важлива допомога благодійних організацій.
«Дитина, батько якої зник безвісти, отримала від фонду рюкзак із усім необхідним до школи, а двоє дітей загиблого — планшети та ноутбук. Для родин це важлива підтримка», — додає фахівчиня.
Щоб ветерани та їхні родини знали, де шукати підтримку, Леся власними силами підготувала й поширила інформаційні брошури. У них — коротко про завдання фахівця та контакти.
«Я роздала їх у старостинських округах, Центрі зайнятості, громадських організаціях. Це допомагає і ветеранам, і родинам швидше зорієнтуватися в ситуації», — розповідає фахівчиня. «Моя місія — допомога ветеранам, родинам загиблих і зниклих безвісти. Це індивідуальний підхід: консультації, документи, направлення, а іноді просто розмова, бо часто людині важливо, щоб її вислухали», — підсумовує вона.
Як знайти свого фахівця із супроводу
Зробити це можна у Ветеран Pro:
- увійдіть у застосунок Дія > Сервіси > Ветеран Pro > Пошук фахівця;
- введіть область, громаду або ім’я;
- натисніть «Застосувати».
Фахівець із супроводу — один із флагманських проєктів Міністерства у справах ветеранів України, що реалізується на виконання Стратегії ветеранської політики та у межах Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору до 2030 року, ухваленої за ініціативи першої леді України Олени Зеленської.
— публікація містить фотогалерею;
— публікація містить відеоматеріали;
— матеріал опублікований на правах реклами;
— посилання на коментарі.
Залишити відповідь