Герой України, що виріс у Шепетівці, приєднався до команди Офісу Президента України
В Офісі Президента України продовжують реалізацію реформи, а саме залучення військових і ветеранів до роботи в департаментах. Про це повідомив у Телеграмі керівник Офісу Андрій Єрмак.
До команди приєднався наш земляк із Шепетівки — Петро Мельник. Він — прикордонник, воїн, Герой України.
Петро виріс у Шепетівці. Навчався у військовому ліцеї імені Івана Богуна, а згодом закінчив Національну академію Державної прикордонної служби за напрямом «Охорона та захист державного кордону», отримавши звання лейтенанта.
Служив на західній ділянці кордону, а з 2014 року — у Луганській області, де виконував бойові завдання із захисту суверенітету України. Згодом — знову на Заході, а з 2019-го — в Маріуполі, у 23-му загоні морської охорони.
У березні 2022 року, коли тримали оборону на Азовсталі, Петро прийняв командування загоном на себе. Довгі місяці він провів у полоні. Повернувшись, вирішив залишитися у строю — передавати досвід і готувати нове покоління прикордонників. Сьогодні він служить у Національній академії ДПСУ, навчається в ад’юнктурі.
Його шлях від захисника кордону до оборонця Маріуполя — це приклад стійкості й відданості. Петро нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, має численні відомчі відзнаки та найвищу нагороду держави — звання Героя України й орден «Золота Зірка».
«Він стане чудовим посиленням для нас. Петро Мельник багато зробив для України та продовжить свою роботу в інтересах держави в Офісі. Вітаємо в команді», — написав Андрій Єрмак.
Ось що про нього свого часу писало видання «Радіо Свобода»
У Маріуполь Донецької області його привела військова служба. Він продовжив шлях батька і теж став військовим. Це була його мрія ще зі школи на Хмельниччині.
У 2019 році був призначений заступником командира 23-го загону морської охорони Держприкордонної служби в Маріуполь.
У перші дні повномасштабної війни загін морської охорони брав безпосередню участь в обороні Маріуполя, а невдовзі і в боях за «Азовсталь». Із 3 березня 2022 року Петро Мельник очолив загін морської охорони.
Однак чим ближче було до 24 лютого 2022 року, тим більше військові усвідомлювали, що війна з Росією неминуча. Але навіть в уяві не могли спрогнозувати трагічний розвиток подій, що за кілька днів Маріуполь буде у руїнах, на вулицях лежатимуть мертві тіла дорослих і дітей, які не прибиратимуть, розповідає Петро Мельник, тому що ніякі служби вже не працювали.
Рідні військовослужбовця виїхали з Маріуполя 25 лютого. Він полегшено видихнув, коли дізнався, що вони доїхали до його мами в Шепетівку.
Петро Мельник у Маріупольському морському торговельному порту разом зі своїми побратима відбив кілька російських наступів. 15 квітня 2022 року вивів з оточення свій підрозділ до «Азовсталі» під інтенсивними обстрілами російської армії. Цей перехід, каже, був найважчим бойовим досвідом і водночас випробуванням для нього як командира.
20 травня 2022 року він у числі інших бійців вийшов з «Азовсталі». Зателефонував дружині і сказав: «Люблю, кохаю». Вірив, що неодмінно зустрінеться з нею. А чекати довелось 622 дні, понад 20 місяців. Невідомість, яка лякала, каже, виявилась у реальності набагато жахливішою, її «неможливо уявити у найжахливішому сні».
30 вересня 2022 року близько 150 українських військовополонених, в тому числі і Петра Мельника, етапували в слідчий ізолятор в Росію. А там, розповідає український воїн, жорстокість була щоденною у ставленні до українських військовополонених.
Петра Мельника двічі возили на обмін. Перший раз 23 січня 2024 року увечері. Вже одяг видали, етапували автозаками, заклеїли скотчем руки і обличчя, пересадили в автобуси і передали військовим. Через кілька днів повідомили, що обмін не відбудеться і повернули полонених в СІЗО.
Військовослужбовець був звільнений з полону 31 січня 2024 року. Йому присвоїли звання Героя України.
— публікація містить фотогалерею;
— публікація містить відеоматеріали;
— матеріал опублікований на правах реклами;
— посилання на коментарі.
Залишити відповідь