Вважала себе спадкоємицею: суд побачив у діях жінки із Шепетівки ознаки недобросовісності
До місцевого суду звернулася жителька міста Шепетівки із заявою про встановлення факту постійного проживання однією сім’єю зі спадкодавицею понад п’ять років до часу відкриття спадщини.
Розповіла, що у 2016 році забрала до себе дружину померлого рідного дядька й вони стали проживати однією сім’єю: вели спільне господарство, мали спільні права та обов’язки, спільний бюджет та витрати.
28 лютого 2021 року тітка померла. Після її смерті залишилося спадкове майно — земельна ділянка.
Заявниця уважала себе спадкоємицею четвертої черги й була впевнена, що прийняла спадщину (інших спадкоємців у померлої немає). Утім нотаріус відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, зазначивши, що вона не є спадкоємцем ні за законом, ні за заповітом. Тому для встановлення факту, що має юридичне значення, подала заяву до суду.
Як встановив Шепетівський міськрайонний суд, тітка заявниці померла у російському місті Брянськ. За словами свідків, вона поїхала туди на Різдво до доньки, а перед цим дійсно п’ять років жила однієї сім’єю із заявницею.
Проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не може бути підтверджено лише показаннями свідків, зауважив суд, додавши, що їхні свідчення до того ж спростовують офіційні документи.
За даними Шепетівської міської ради, спадкодавиця не була зареєстрована у місці реєстрації та проживання заявниці. Місце смерті — місто у рф й немає доказів на підтвердження того, що вона перебувала там тимчасово. Натомість за даними Прикордонної служби України, відомостей про перетинання державного кордону, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією тітки заявниці у період з 8 листопада 2017 року по 27 червня 2023 року у базі даних не виявлено.
«Отже, вона виїхала до міста Брянськ РФ до 08 листопада 2017 року, а тому не могла проживати однією сім’єю із [заявницею] у місті Шепетівці Хмельницької області та вести з нею спільне господарство», — констатував суд.
Суд зазначив, що у діях заявниці є ознаки недобросовісної поведінки, яка полягає у вчиненні дій, що можуть у майбутньому порушити права інших осіб та є формою зловживання правом. За таких обставин суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, слід відмовити.
Рішення не набрало законної сили та може бути оскаржене до апеляційного суду.
— публікація містить фотогалерею;
— публікація містить відеоматеріали;
— матеріал опублікований на правах реклами;
— посилання на коментарі.
Залишити відповідь