Ветеран ОВС із Шепетівщини без вагань зголосився на дуже ризиковану та небезпечну справу
Сьогодні, 26 квітня, минає вже 37 років з дня найбільшої техногенної катастрофи — аварії на Чорнобильській АЕС. У ліквідації наслідків аварії брали участь більше 400 працівників органів внутрішніх справ Хмельниччини. Серед них і пенсіонер із Ізяславської громади Віктор Данилюк.
Зараз Віктор Миколайович — полковник у відставці, ветеран ОВС. Та найбільша його гордість — двоє синів, які продовжили його справу і зараз служать у поліції. Богдан — дільничним, а Руслан — слідчим.

А тоді, в далекому 1986-му році, молодий лейтенант міліції Віктор Данилюк тільки розпочинав свою кар’єру дільничного інспектора. Все життя було попереду, молода дружина та улюблена справа надихали. Втім, новина про техногенну аварію на атомній станції в Київській області змінила звичну розміреність життя. І хоч про реальні масштаби катастрофи тоді знали одиниці, та було зрозуміло, що ліквідація наслідків аварії — справа дуже ризикована та небезпечна.
— Багато моїх колег зголосилось їхати до Чорнобиля добровольцями, — ділиться спогадами Віктор Данилюк. — Та це й не дивно. Така вже в нас національна особливість: коли приходить лихо — згуртовуємось, працюємо та долаємо біду.

Віктор Миколайович провів у зоні відчуження два пекельних місяці: червень та липень 1986-го. Разом з колегами він евакуйовував місцевих жителів, охороняв громадський порядок, боровся з мародерством та виконував інші небезпечні завдання. І кожного року 26-го квітня наш герой згадує ті часи, коли пліч-о-пліч з побратимами, озброївшись одним лише респіратором, боровся з невидимим ворогом — радіацією.
«Ми вдячні усім, хто ціною власного життя та здоров’я захистили людство від страшних наслідків аварії на ЧАЕС. Бажаємо ліквідаторам міцного здоров’я, сили духу, впевненості у завтрашньому дні. Пам’ятаймо і цінуймо їхній подвиг», — зауважили у Шепетівському РУП.



























Залишити відповідь