Місце сили на Хмельниччині допомагає зарядити свою батарейку
Дім мандрівника — це сільська зелена садиба на Бакоті у селі Гораївка, що у Хмельницькій області. Нещодавно тут вчергове приймали військових в рамках «Бакототерапії».
Програма включала в себе прогулянки лісами Подільських Товтр та схилами Дністровського каньйону, культурне та гастрономічне дослідження регіону, арт-терапевтичні заходи, тілесні практики, плавання на сапах і навіть спостереження за нічним небом крізь потужний телескоп.
«Вчергове впевнились, що реабілітація військових та ветеранів — це один з найважливіших та потрібніших напрямків роботи нашої команди та організації в найближчому майбутньому та будемо робити практику проведення таких таборів сталою, адже Бакота — ідеальне місце для відновлення сил та перезагрузки. Готуємось до наступного табору. Дякуємо захисникам і захисницям, які приїхали, а також всім, хто долучився до організації та партнерам. Далі — буде», — зазначили у Домі мандрівника.
Що відомо про проєкт Бакототерапія
Суть цього проєкту в зціленні через походи, а підсилюють ефект різні техніки відновлення, тілесні практики, дихальні вправи, звукотерапія зі співочими чашами, творчі майстер класи в трав’ярні і пасіці, і звичайно гастрономічні дослідження регіону тощо.
Відбувається Бакототерапія в просторі Дім мандрівника, Гораївка — садибі, зробленій мандрівниками для мандрівників і гостей з усього світу в місці сили.
Цей похід для ветеранів, що люблять природу, досліджувати нове та відчувають потребу побути зі своїми.
Затоплена Атлантида Поділля
Бакота колись була столицею Поділля, а потім тихо жила під захистом дністровських скель. Жила і горя не знала, ситно, спокійно. Завдяки родючості землі тут легше пережився штучний голод у страшні 1932–1933 рр. Друга світова обійшла село стороною. Не обійшла радянська влада.
Про те, що село приречене, загомоніли в 1960-х роках: ширилися чутки про будівництво ГЕС. Гомоніли-гомоніли — і забули.
Новина перетворилася у реальність у 1973 році. Часу облаштувати життя на новому місці було до 1981 року. Вирубували сади, руйнували хати, у котрих народжувались, закохувались і жили. Держава компенсувала лише 40 % витрат на переїзд.
165 хат було розвалено, 560 жителів позбавилися малої батьківщини. Тих, хто не хотів перебиратися у Гораївку, Колодіївку чи Ушицю, вивозили силою. Після того селом проїхалися дві бригади. Одна вирубала дерева, що залишилися. Інша перенесла могили з цвинтаря. 27 жовтня 1981 р. село Бакота зняли з обліку як затоплене.
…Вода прибувала поволі: не цунамі, а тиха катастрофа. З 1981 по 1987 р. піднялася на 35 м, поховавши Бакоту, Теремці та ще понад 20 сіл. На початку нульових мережею блукали спогади англомовного водолаза, котрому при пірнанні явився на місці чи то Бакоти, чи то Ушиці сумний привид чоловіка. Привидом нібито був солдатський монумент. А казали, що всі могили перенесли…
Зараз площа бакотського моря 1590 га. Глибина — до 50 м. Штучна водойма розлилася по 16 тисячах га чорноземів, перетворивши цінні ґрунти у багатометровий намул на дні. Коли будували Дністровську ГЕС, про якість чорноземів не думали, як і про те, що по кількості тепла на Бакота рівнозначна Ялті.
Нині Бакота — це територія на березі Дністра, входить до національного природного парку «Подільські Товтри». Скельний монастир відновлений археологами, на його території три цілющі джерела. Теплий клімат, подібний до кримського, святі місця, мальовничі краєвиди ніби запрошують відвідати цю українську «Атлантиду».
— публікація містить фотогалерею;
— публікація містить відеоматеріали;
— матеріал опублікований на правах реклами;
— посилання на коментарі.
Залишити відповідь