У сусідній з Хмельниччиною області зафіксували африканську чуму свиней

Як зазначає Віталій Савіцький, головний спеціаліст Шепетівського РУ ГУ Держпродспоживслужби в Хмельницькій області, тушку хворої на африканську чуму свині виявили на звалищі поблизу села Хотин, що у Рівненському районі.

— Зусилля opганів державної влади не можуть бути достатніми, якщо caмi власники не турбуються про своїх тварин i не забезпечують їм належні умови біобезпеки. Саме недотримання елементарних ветеринарно-санітарних вимог суб’єктами господарювання, фермерами та громадянами є основною причиною виникнення спалахів АЧС. Особливо це стосується місць i3 високою концентрацією сприйнятливого поголів’я — наприклад, великих свинокомплексів, — зауважують в Головному управлінні Держпродспоживслужби у Рівненській області

Результати епізоотичних розслідувань більшості спалахів, якi реєструвалися в Україні свідчать про те, що ця проблема має системний характер, i саме прогалини в організації біобезпеки сільськогосподарських підприємств спричиняють занесення вipycy в господарства.

На Хмельниччині та в інших областях фахівцями держпродспоживслужби проводиться роз’яснювальна робота з населенням, власниками cвинокомплексів, бо це дозволить не лише запобігти поширенню вipycy, але й зберегти бізнес.

Без тісної комунікації з місцевими органами влади, власниками свиногосподарств, ГУ Державної служби з надзвичайних ситуацій та ГУ Національної поліції в області організація профілактики та боротьби з АЧС неможлива.

Якщо біобезпека на великих комплексах — це доволі складна система з оцінки та управління ризиками з метою недопущення інфікування тварин (в тому числі i АЧС), то головні принципи для власників домашніх свиней досить прості. Насамперед недопущення контакту здорових тварин iз хворими, обов’язкова термічна обробка кормів, недопущення згодовування харчових відходів, використання окремого одягу і дизінфікованого взуття для догляду за тваринами, а також належні санітарні умови утримання.

Станом на 1 січня 2020 року на території Шепетівського району в господарствах різних форм власності утримувалося близько 8000 тисяч свиней.

На даний час в районі нараховується 3 господарства по вирощуванню свиней та 1 господарство де утримуються дикі свині у вольєрі.

Існує низка рекомендацій, які можна застосувати, щоб максимально перестрахуватися від захворювань. Ось основні з них:

  • Згодовувати свиням лише термічно оброблений корм. Але навіть за умов термічної обробки виключити потрапляння на ферму і згодовування помиїв, харчових відходів і інших потенційно небезпечних джерел вірусу.
  • Не купувати живих свиней, корми та сировину в АЧС-позитивних областях, утримуватись від закупівель свиней і корму сумнівного походження без відповідних документів та сертифікатів.
  • Забезпечити повну двоконтурну огорожу господарства, посилити заходи з дератизації і унеможливити доступ на територію ферми (особливо до приміщень, де зберігається або готується корм) будь-яких свійських чи диких тварин, включаючи птахів.
  • Заборонити утримання диких або свійських тварин, включаючи птицю, на території свиногосподарства. Єдиним виключенням є сторожові собаки, які повинні бути зареєстровані і мати відповідні відмітки в паспорті про щеплення проти сказу та інших хвороб і постійно перебувати виключно на території господарства.
  • В’їзд транспорту на територію не можливий без проходження дезобробки на дезбар’єрі. Перед проїздом ванною, машину необхідно вимити водою під тиском від налипаючого бруду, бо саме він перешкоджає дезрозчину контактувати зі збудником та знищити вірус. Зібрана після миття транспорту брудна вода також повинна бути знезаражена доступним в господарстві методом (хлорне вапно, каустична сода тощо). Очищення транспорту має проводитись перед в’їздом на дезбар’єр. Після очищення, під натиском води, транспортний засіб повинен простояти впродовж 2–3 хвилин, для скапування води, інакше вона стікатиме в дезбар’єр зменшуючи концентрацію дезрозчину та знижуючи його активність.
  • Вхід персоналу у виробничу зону свиногосподарств дозволяється тільки через ветсанпропускник, а в’їзд транспорту — через постійно діючий дезінфекційний бар’єр (дезінфекційний блок). На ветсанпропускнику ведуться журнали: виходу на роботу спеціалістів, відвідування особами, яким це було дозволено (ветеринарам, інспекторам, консультантам), руху та проведення дезінфекції транспорту, приготування дезрозчинів та заправки дезбар’єрів, прання та дезінфекції спецодягу.
  • При вході в ізольоване приміщення (секцію) встановлюють дезванночки або дезкилимки. З внутрішнього боку дверей при вході в склади комбікормів, кормокухню, ветеринарні об’єкти облаштовують дезкилимки, заповнені тирсою або іншим пористим матеріалом, зволоженим дезрозчином.
  • Для обслуговування тварин потрібно закріпити за кожною технологічною (виробничою) групою відповідальних людей, які пройшли медичне обстеження відповідно до чинних нормативних документів і ознайомлені з правилами та обмеженнями біологічної безпеки.
  • Увесь обслуговуючий персонал має бути забезпеченим спецодягом та спецвзуттям із розрахунку не менше двох комплектів на працівника. Обладнання, інвентар, спецодяг, спецвзуття та інші предмети потрібно промаркувати і закріпити за дільницею (цехом). Передавати зазначені предмети із одної дільниці на інші без попереднього знезараження забороняється.
  • Потрібно заборонити робітникам ферми утримувати свиней в особистих домогосподарствах і забезпечити мотивацію та механізм реального виконання цього правила (через контракти, підписки, перевірки, забезпечення продуктами свинарства тощо).
  • Прання та дезінфекція спецодягу мають бути також організованими централізовано і повністю виключати можливість того, щоб робітники робили це самостійно в домашніх умовах.
  • Чітко окреслити і промаркувати відповідними оголошеннями «брудні» та «чисті» зони на підприємстві. Не допускати, щоб працівники в одному й тому самому одязі та взутті перетинали кордони цих зон.
  • Для забезпечення технологічного процесу у виробничій зоні виділяють спеціальний внутрішньогосподарський транспорт. Виїзд такого транспорту за межі господарства здійснюється лише за надзвичайних обставин (наприклад, ремонт), і в такому разі потребуватиме ретельної мийки та дезінфекції.
  • Тварини, що підлягають вимушеному та внутрішньогосподарському забою, перевозять на забійно-санітарний пункт (забійний майданчик) спеціальним транспортом, що виключає витоки біоматеріалу.
  • Територію ферми та приміщення де утримуються тварини тримати в чистоті і за можливості проводити регулярну дезінфекцію. Вживати заходів щодо знезараження гною, гноївки тощо. Мати постійний запас дезінфікуючих речовин противірусної дії, інші засоби, які ефективно знезаражують збудник АЧС.

З метою посилення державного ветеринарно-санітарного контролю і нагляду, недопущення занесення збудника африканської чуми свиней на територію району, 30 січня 2020 року відбулось засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Шепетівській районній адміністрації з порядком денним: «Про вжиття невідкладних заходів з недопущення занесення збудника африканської чуми свиней на територію Шепетівського району».

Поділитися посиланням:
FacebookTelegramViberWhatsAppTwitter

Новини партнерів


2 коментарі до статті «У сусідній з Хмельниччиною області зафіксували африканську чуму свиней»

  1. Соня Поліщук коментує:

    Де коментар рівненських лікарів?

  2. Елена Солнечная коментує:

    Щороку, стабільно як не африканська чума то пташинний грип


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Я ознайомився/лася та погоджуюся з Правилами коментування та Політикою конфіденційності


Теґи публікації


Вам також може бути цікаво



Читайте у цій рубриці