На Хмельниччині бойовий гопак відродився задовго до визнання його на національному рівні
Зокрема, у місті Нетішині ще десять років тому відчинила свої двері школа бойового гопака «Сварог» для вихованців, які бажали вивчати козацьке бойове мистецтво, основане на найкращих традиціях українського народу. Вже рік по тому заклад увійшов до обласної федерації. Започаткував школу Микола Колінько. До речі, бойовий гопак у його житті зіграв визначальну роль.
Мав бути землевпорядником, але обрав справу до душі
Микола Колінько, будучи студентом другого курсу Національного університету водного господарства та природокористування у Рівному, зацікавився бойовими мистецтвами. Відвідав чимало секцій єдиноборств, але усе йому не було до душі.
— Мій однокурсник займався бойовим гопаком, запропонував мені. Майже відразу зрозумів, це — саме те, що мені потрібно. Через деякий час я потрапив на семінар до засновника бойового гопака в Україні Володимира Пилата. Він свого часу досліджував бойові мистецтва. Згодом зумів відродити елементи традиційного козацького бою за допомогою рухів, що збереглися в українських народних танцях. Усі ці рухи і склали основу технічного арсеналу бойового гопака, — каже Микола Колінько.
Хоча початково чоловік мав намір здобути освіту землевпорядника, після захоплення бойовим гопаком, він і думати покинув про, на той час, престижну професію.
— Я сам виріс в Острозькому районі, після університету повернувся додому. Спочатку не вийшло започаткувати школу бойового гопака в Острозі. Мені запропонували місто Нетішин, я погодився.
У перші роки Микола Колінько добирався у Нетішин з Острозького району. Але за десять років вже встиг оселитися у місті разом з дружиною і донечкою.
Бойовий гопак — ціла філософія
У вересні 2020-го школа має 120 вихованців — це чотири групи. Серед вихованців чимало дівчат.
— Наразі набір не проводжу, хоча є й багато охочих віддати дитину. У школі займаються не лише хлопці, а й дівчата. От навіть донечка моя ходить.
Микола каже, що в західних областях України бойовий гопак розвивається краще, ніж у східних. Хоча визнає, що з початком війни, ситуація змінилася. Все більше українців почали цікавитися своїми традиціями, історією.
— Засновник бойового гопака Володимир Пилат розповідав, що кожен народ має свою національну систему виховання дітей: Китай — кунг-фу, Японія — карате, Корея — тхеквондо тощо. Питання: що ж було в українців? Тоді Пилат почав по крупинках збирати всі традиції виховання нашого народу. І йому спало на думку шукати інформацію в танцях. З’ясувалося, що популярні серед козацтва Гопак та Метелиця, містять у собі дуже багато елементів, не поширених у інших народів і схожих на бойову техніку — удари ногами в стрибку, присядці, відбивання, підсікання, «повзунці», «присядки», «тинки», «копняки» тощо. Саме ці рухи та отриманні ним знання складають комплексну систему виховання молоді бойовий гопак. І немає різниці хлопчик це чи дівчинка. Комплекс передбачає і фізичний, і розумовий і духовний аспект.
У послідовників бойового гопака є свої правила та чесноти, усіх їх потрібно дотримуватися. Усе націлено на виховання честі, гідності і поваги. Попри фізичний бік занять, у школі вивчають й історію козацтва, українських традицій та плекають духовні цінності.
Скільки живеш — стільки й вчишся
Кожен ранок послідовника бойового гопака має розпочинатися з молитви, вітання Сонця, фізичних вправ.
— Найбільше вихованці школи люблять лекції з історії нашого народу, про козаків слухати. Таборування чекають і нагоду поїхати на змагання. Вони часто беруть участь у заходах, де є можливість показати свої вміння, — розповідає Микола Колінько.
Цієї весни бойовий гопак зародився і в Славуті, але дещо призупинив цю справу карантин.
— Попри великий попит, мало охочих взятися за тренерство. Наставником стати не просто, бо водночас справу потрібно і любити, і мати підхід до дітей.
У гопаку є кілька рівнів майстерності: новаки; три рівні учнівські — жовтяк, сокіл та яструб; джура, характерник, козак і волхв.
— В Україні рівня волхва досяг лиш учитель (Володимир Пилат — Авт.). Мій рівень — яструб. Тобто, мені ще багато потрібно працювати і пізнавати. Система бойового гопака розроблена таким чином, що ним можна займатися від народження і до самого кінця. Скільки живеш — стільки й вчишся, — каже Микола Колінько
Цьогріч 14 вересня виповнюється третя річниця, як бойовий гопак визнано національним видом спорту. А саме видом спорту, який засновано на національно-культурних традиціях України. До прикладу такими є спас та козацька боротьба на поясах.
— публікація містить фотогалерею;
— публікація містить відеоматеріали;
— матеріал опублікований на правах реклами;
— посилання на коментарі.
Залишити відповідь