Коли сервіси є, але їх важко знайти: як Хмельницький може стати справді цифровим містом
Програма «Прозорі міста» від TI Ukraine оприлюднила результати оцінювання екосистеми електронних сервісів у містах і зафіксувала характерну проблему: цифрові рішення часто існують як набір окремих інструментів, але цілісна «система послуг» для мешканців і бізнесу все ще формується повільно.
Йдеться про блок Євроіндексу міст — перевірку готовності громад до євроінтеграції. Експерти проаналізували 11 міст (серед них — Хмельницький) за 40 критеріями, а максимум, який могло набрати місто, — 100 балів.
Загальна картина: середній результат — «половина виконаного»
У середньому міста виконали критерії на 49,8 %. Лідирує Київ (70 балів), далі Львів (63) і Харків (58). Найнижчі результати — у Полтави (27), Чернігова (32) та Луцька (43). Різниця між лідером і аутсайдером склала 43 бали — і це великий «цифровий розрив» навіть між обласними центрами.
Важливий нюанс
Навіть лідери не дотягують до максимуму. Зокрема, Львів втратив бали через відсутність комплексного міського мобільного застосунку; Харків, попри складні умови, зберіг і розвинув сервіси, запустивши, серед іншого, застосунок Open Kharkiv.
Що вже працює майже всюди — і чому це не «перемога», а лише база
Є і «плюс», який видно одразу: всі 11 міст мають сервіс відстеження транспорту в реальному часі, електронні петиції та онлайн-запис дітей у садочки з можливістю дистанційно стежити за чергою.
Так само майже всюди стали нормою:
- безготівкова оплата проїзду у комунальному транспорті (виняток — Кропивницький);
- попередній онлайн-запис до ЦНАП (також виняток — Кропивницький);
- електронні контакт-центри (не забезпечили комунікацію з містянами через е-контакт-центри лише Кропивницький і Полтава).
Але це — саме «гігієнічний мінімум» сучасного міста. Далі починається складніше: сервіси, які потрібні не час від часу, а в критичних життєвих ситуаціях.
Де провисає найболючіше: соціальні послуги, медицина, енергоефективність, укриття
Дослідження фіксує: жодна міська рада не оприлюднила окремий перелік соціальних послуг, доступних онлайн. Схожі проблеми — у медицині й енергоефективності: більшість громад не дають доступу до сервісів пошуку медичного обладнання чи ліків, а актуальні дані про енергостійкість надає лише Київ.
Окремо звучить тема укриттів: у семи містах мапи укриттів відсутні або не містять підтверджено актуальних даних. І саме тут цифровізація перестає бути про «зручність» — вона стає про безпеку та доступ до базових прав. У TI Ukraine це формулюють прямо:
«Можливість отримати послугу онлайн часто є питанням безпеки й базового доступу до прав».
Хмельницький: сильний сигнал — «єдина точка входу», але цього замало
Для Хмельницького в дослідженні є важливий маркер, який варто підкреслити: місто входить до п’ятірки муніципалітетів, що створили на власних сайтах «єдину точку входу» до всіх сервісів (разом із Дніпром, Запоріжжям, Кропивницьким і Луцьком).
Чому це принципово? Бо одна з типових проблем навіть у міст-лідерів — відсутність «видимого фасаду» цифрового міста: коли сервіси ніби існують, але розкидані по різних сторінках, старих доменах і різних інтеграціях, через що люди їх просто не знаходять. Дослідження прямо зазначає, що навіть Київ, Львів і Харків не створили на офіційних сайтах окремих розділів, де легко зібрані актуальні посилання на е-сервіси.
Тобто Хмельницький уже зробив крок у правильному напрямку: «зібрати двері до всіх кабінетів в один коридор». Але наступний виклик — що саме стоїть за цими дверима: чи охоплюють сервіси критичні сфери, чи актуальні вони, чи не зникають після завершення грантового фінансування, чи є відповідальні за підтримку.
Що робити Хмельницькому, щоб перетворити «набір сервісів» на систему
Експерти радять містам використати результати як стартову точку для системних змін: планування, інвентаризація сервісів і збирання посилань в одному місці, а також розвиток місцевої статистики та цифровізація соціальних послуг.
Якщо перекласти це на практичні кроки саме для Хмельницького, логіка може бути такою:
- Провести «перепис» усіх е-сервісів: що працює, що дублюється, що застаріло, де є розриви — і закріпити відповідальних за підтримку кожного сервісу.
- Підсилити «єдину точку входу»: зробити її не просто сторінкою з посиланнями, а зрозумілим маршрутом «життєвих ситуацій» (народилась дитина, переїзд, втрата документів, допомоги/пільги, відновлення житла тощо). (Висновок випливає з проблеми фрагментарності сервісів. )
- Оцифрувати соціальні послуги як пріоритет № 1, бо зараз їх окремого онлайн-переліку не має жодне з оцінених міст — і це загальноукраїнська «сліпа зона».
- Навести лад у даних «про безпеку»: перевірка актуальності мап укриттів і принцип «краще менше, але підтверджено» — критично важливий у воєнний час.
- Будувати е-сервіси на реальній міській статистиці та енергостійкості: бо саме ці напрями виявилися недорозвиненими, хоча є ключовими для відновлення й євроінтеграції.
Хмельницькому важливо не «додати ще один сервіс», а зшити все в одну логіку
Результати оцінювання добре показують: Україна вже зробила цифрові сервіси повсякденністю в транспорті, освіті, адміністративних послугах і місцевій участі.
Але наступний рівень — це не «плюс один чат-бот», а здатність міста забезпечити онлайн-доступ там, де від цього залежить гідність, безпека і права людей.
І саме тут Хмельницький має хороший старт завдяки «єдиній точці входу» — лишилося наповнити її змістом, який справді закриває найболючіші потреби громади.
— публікація містить фотогалерею;
— публікація містить відеоматеріали;
— матеріал опублікований на правах реклами;
— посилання на коментарі.
Залишити відповідь