Очільника громади на Хмельниччині звинуватили у правопорушеннях, пов’язаних з корупцією

Хмельницький апеляційний суд залишив без змін постанову судді місцевого суду, якою Кам’янець-Подільського міського голову визнано винним у неповідомленні про наявність у нього реального конфлікту інтересів та у прийнятті рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Апеляційну скаргу очільника громади ХАС відхилив.

За матеріалами справи, міський голова Кам’янця-Подільського, усупереч вимогам Закону України «Про запобігання корупції», не повідомив про наявність у нього реального конфлікту інтересів та в умовах реального конфлікту інтересів 10 серпня 2023 року на засіданні 32 (позачергової) сесії Кам’янець-Подільської міської ради ухвалив рішення щодо кадрових призначень однопартійки, котра під час муніципальних виборів зробила добровільний внесок у сумі 5 020 гривень до його виборчого фонду. Також з 22 березня 2022 року по 23 червня 2023 року посадовець ухвалював рішення щодо встановлення їй максимально можливого розміру надбавки за високі досягнення у праці та визначав розмір її премій.

Кам’янець-Подільський міськрайонний суд визнав його винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частинами 1 та 2 статті 172–7 КУпАП, та наклав на нього адміністративне стягнення у виді 6800 гривень штрафу.

В апеляційній скарзі міський голова просив скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі через відсутність події й складу адмінправопорушень.

На його думку, ні у протоколі НАЗК, ні у постанові суду чітко не сформульовано, у чому саме полягав його приватний інтерес. Так само не вказана правова кваліфікація з точки зору ЗУ «Про запобігання корупції» факту добровільного внеску до виборчого фонду, який не кваліфікований як подарунок в розумінні цього закону.

Він уважає, що на час добровільного внесення 5020 грн до фонду (15 жовтня 2020 року) він, як кандидат на посаду міського голови не входив до кола осіб, яким встановлені обмеження щодо одержання подарунків у розумінні статті 23 Закону України «Про запобігання корупції», а тому висновок НАЗК про можливість застосування у цій ситуації презумпції наявності конфлікту інтересів — помилковий.

Також апелянт наголосив: підписуючи щомісячні розпорядження про преміювання та встановлення надбавок працівникам, він виконував свій номінальний обов’язок підписання визначених та підготовлених відділом бухгалтерського обліку документів і не визначав конкретний розмір таких виплат.

А при ухваленні рішення про обрання секретаря Кам’янець-Подільської міської ради він реалізовував свої законні повноваження, рішення ж ухвалювали депутати колегіально. За його словами, посада секретаря міської ради була вакантною з 2020 року через непорозуміння між депутатськими фракціями різних політичних партій. З письмовою ініціативою щодо внесення саме цієї кандидатури до нього звернулася більшість депутатів. Він також враховував її освіту, фаховий рівень, ступінь довіри до неї громади, практичний досвід її ефективної роботи в органах місцевого самоврядування тощо.

Апеляційний суд уважає доводи апеляційної скарги Кам’янець-Подільського міського голови безпідставними.

ХАС зауважив, що виборчий фонд кандидата є основним ресурсом фінансування політичної партії та може виступати важливим чинником для її першості на виборах: «Тож, можна констатувати, що [однопартійка] своїм внеском фактично посприяла перемозі [апелянта] на місцевих виборах».

Суддя апеляційного суду також звернула увагу, що міський голова на власний розсуд щомісяця може визначати розмір надбавок та премій для співробітників. Тож навіть, якщо максимальний розмір встановлених колезі надбавок та премій відповідав її високим досягненням у праці, це не позбавляло голову міської ради обов’язку повідомити НАЗК про наявність конфлікту інтересів перед ухваленням цих рішень, враховуючи, що вона є його однопартійкою та здійснила добровільні внески до виборчого фонду під час виборів Кам’янець-Подільського міського голови у 2020 році.

«Складений протокол про адміністративне правопорушення містить чітко сформульований приватний інтерес [міського голови], який превалював над публічним, зумовлений бажанням віддячити [колезі] за її сприяння у проведенні виборчої компанії», — йдеться у постанові ХАС.

Доводи апелянта щодо винесення кандидатури однопартійки на вибори секретаря міської ради депутатами були повністю спростовані дослідженими у суді протоколом засідання сесії ради й відеозаписами засідання: саме очільник громади вніс подання та проект рішення про обрання на посаду секретаря міської ради, але при цьому не повідомив про наявність у нього реального конфлікту інтересів і не утримався від голосування за цю кандидатуру.

Повний текст постанови апеляційного суду у справі № 676/1235/24 доступний у ЄДРСР.

Поділитися посиланням: