Війна стосується кожного: історія офіцера із Хмельниччини

Війна стосується кожного: історія офіцера із Хмельниччини

Олександр Чорпіта народився і виріс в селищі Стара Ушиця, що на Хмельниччині. Після закінчення школи, вступив на факультет військової підготовки Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.

Проте через реорганізацію факультету курсанти продовжили навчання в Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

— Я з дитинства займався спортом, тому завжди хотів пов’язати своє життя з професією, яка потребує постійного вдосконалення своєї фізичної підготовки. Тому коли постало питання, куди вступати, без вагань обрав військовий інститут.

Після випуску з академії, Олександр розпочав офіцерську службу у тоді ще 95-й окремій аеромобільній бригаді (нині — 95-та окрема десантно-штурмова бригада) на посаді командира інженерно-позиційного взводу.

— Крайнє завдання, яке я виконував під Лисичанськом, мені запам’яталось найбільше. Ми повинні були розчистити одну із замінованих ворогом ділянок місцевості та встановити там протитанкові загородження. Я поставив 28 мін, і коли вже вкручував підривники до них, по мені відкрили вогонь з автоматичної зброї, — пригадує Олександр. — Я дістав кульові поранення, був при тямі, але пересуватися далі практично не міг. Проте відмовився від негайної медичної евакуації, відстрілювався і просив бойового медика вколоти мені знеболювальне, аби завершити установку підривників у мінах.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність Військовій присязі під час російсько-української війни Олександр Чорпіта нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня.

— Мене евакуювали у Харківський військовий шпиталь, там лікарі стабілізували мій стан і переправили до Києва, де я лікувався упродовж трьох місяців, далі реабілітація.

У чоловіка були кульові поранення в обидва стегна, гомілку та ступню. У правій нозі вирвало частину великогомілкової кістки разом з сухожиллям. Військові хірурги провели йому пересадку м’язових тканин:

— Ступню не відчував взагалі, сьогодні ж, дякувати Богу, я ходжу.

За рішенням медико-соціальної експертної комісії офіцер отримав ІІ групу інвалідності. Олександр був змушений полишити службу в бойовій бригаді та переведений до ТЦК.

Захисник розповідає, що після нашої перемоги радітиме, як і всі українці. Але найбільше хоче, щоб наші захисники та захисниці, які боронять Україну в районах ведення бойових дій, повернулись додому живі та здорові. І щоб після перемоги до ветеранів війни було гідне ставлення та всебічна підтримка і допомога.

Поділитися посиланням:
FacebookTelegramViberWhatsAppX

Підписатися на наші новини у месенджерах:

Новини партнерів


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Я ознайомився/лася та погоджуюся з Правилами коментування та Політикою конфіденційності

Теґи публікації


Вам також може бути цікаво


На Хмельниччині впроваджують цікавий метод реабілітації для поранених бійців
Ні бампера, ні грошей: чоловік із Хмельниччини вчинив необдумано
Загиблого військового з Шепетівщини майже через 9 місяців вдалося ідентифікувати по ДНК
У громаду на Шепетівщині надійшла скорботна звістка із фронту

Читайте у цій рубриці


На Хмельниччині впроваджують цікавий метод реабілітації для поранених бійців
Головнокомандувач ЗСУ Сирський відзначив грошовим сертифікатом начальника медпункту із Хмельниччини
Мешканець Хмельниччини став жертвою посилання
На Хмельниччині «спалився» водій, порушивши правила дорожнього руху
FacebookTelegramViberWhatsAppX