Селу на Хмельниччині, біля якого сталося диво, виповнюється 405 років
Цьогоріч виповнюється 405 років першої писемної згадки про село Громівка, що на Хмельниччині. Населений пункт крім кількасотлітньої історії славиться дивом, що сталося неподалік.
Навіть у церкві визнали, що на образ схоже
У 2011 році на дереві, яке росте біля шляху між селами Громівка і Половинники проявилось зображення схоже на обличчя Христа.

Лик Христа в околиці села Громівка
Церква оголосила це дивом. Місцева жителька Марія ось що про це розповіла:
«У дерево вдарила блискавка, відкололась гілка і на тому місці з’явився чоловічий лик Спасителя. Я в той час пасла у полі корови і після побаченого, стала просити Бога про зцілення моєї доньки, яка хворіла. Весь час коли проходила біля того дерева із ликом молилась і просила про допомогу. Коли донька одужала, я розповіла односельцям. Чутки про це рознеслись далеко за межі села».

11 червня 2011 року
З того часу до дерева із ликом Христа стали сходитись, з’їжджатись люди з різних куточків Хмельницької області. У 2012-му на довкола дерева звели невелику капличку.
Що відомом з історії села
Село Громівка згадується в історичних описах, яке спочатку було у власності князів Острозьких, потім належало Сангушкам, Чорторийським, Любомирським, іншим:
«Село Громівка Красносілецького приходу від Огієвець 2 версти. Розташоване на кордоні трьох повітів Старокостянтинівського, Новоград-Волинського, Заславського. Село колись належало Лабунським, від них перейшло Острозьким…», «Громівка в 4 верстах від Красносілки. Власник села дворянин Лозинський і Гервасій Лабунський. Дворів у селі 201» — писав Теодорович М. І.
В ХІХ ст. в Громівці було 42 будинки, 233 мешканця. Тоді на його території знайдено римський меч, який тепер знаходиться в збірках Краківського археологічного музею. Рукоять меча інкрустована сріблом — фігура римського вояка в шоломі з мечем і списом.
Село відносилось до приходу церкви Святого Апостола Євангеліста Йоана Богослова в селі Красносілка.
В книзі «Історія міст і сіл Хмельницької області» за 1971 р. зазначалось:
«Село Огіївці, давня назва Огіївка — центр Громіської сільської ради, якій підпорядковані села Громівка, Немерівка, Писарівка, Половинники. На території сіл колгосп Іскра. Виробничий напрямок — рільництво, м’ясо-молочне тваринництво, городництво. Допоміжні підприємства: кузні, пилорама, млин, пункт переробки молока. Є школа, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт».
Потім, до 2020 р. органом місцевого самоврядування стала Огіївська сільська рада. Сьогодні це село з населенням 123 особи належить Старокостянтинівській міській громаді.


























Таке диво сталося біля Ворохти, років десять тому. А, якщо пройтися лісами, то є немало розчахнутих дерев, де похожі образи.