Ізяславчанка під час війни не тільки врятувала двійко єврейських дітей, але й дочекалася із фронту їхнього батька

Ізяславчанка під час війни не тільки врятувала двійко єврейських дітей, але й дочекалася із фронту їхнього батька

Вдова Домнікія Соловйова, трохи старша за тридцять років, до початку Другої Світової війни жила в місті Ізяславі. Після того, як її чоловік помер від туберкульозу, вона залишилася жити в їх будинку одна. Домнікія заробляла на життя тим, що наглядала за маленькими дітьми своєї сусідки Ліни Карпенко (уродженою Калевич).

Сім’я Карпенко переїхала в Ізяслав із Західної України у кінці червня 1941-го року, намагаючись втекти від німецької армії, що наступала. З міркувань безпеки вони постійно переїжджали з місця на місце, рухаючись в східному напрямі, углиб Радянського Союзу. Далі Ізяслава вони вже не поїхали, оскільки літні батьки Ліни відмовилися продовжувати подорож. Чоловіка Ліни призвали до Червоної Армії, а вона залишилася жити в окупованому німцями місті з двома маленькими дітьми: п’ятирічним Ігорем і однорічною Ларисою.

В кінці літа 1941-го року в місті було організовано гетто. Тисячі євреїв Ізяслава і околиць, у тому числі і Ліна з дітьми і батьками були переселені в гетто. Маленький Ігор іноді втікав з гетто і жебрачив на вулицях міста. Часом він приходив до Домнікії, яка завжди передавала трохи їжі його сім’ї в гетто.

20 січня 1943-го року кваліфікованих єврейських робітників, яких до того моменту тримали в робочому таборі недалеко від Ізяслава, конвоювали до місця розстрілу. Коли приречених в’язнів вели по вулицях міста, за ними спостерігав натовп цікавих, серед них і маленький Ігор, що стояв уздовж тротуарів. Домнікія теж була серед натовпу. Вона шукала очима Ліну, і коли побачила її, швидко схопила на руки маленьку Ларису і кинулася додому. Ігор прийшов до неї трохи пізніше, того ж дня. Ліна не хотіла кидати своїх літніх батьків, і відправилася разом з ними до місця розстрілу.

Домнікія намагалася приховувати дітей від очей цікавих, але її найближчі сусіди, звичайно, знали про їх присутність. Ігор і Лариса залишалися з Домнікією до самого звільнення 5 березня 1944-го року. Після війни батько дітей повернувся з фронту, і в 1949-му році одружився на Домнікії. Усе життя вона залишалася Ігорю і Ларисі відданою і люблячою матір’ю.

5 березня 2001 року Яд Вашем удостоїв Домнікію Соловйову почесним званням «Праведник народів світу».

Нагадаємо, в окупованому Ізяславі єврейська дівчинка два роки переховувалася на горищі та в льосі.

Поділитися посиланням:
FacebookTelegramViberWhatsAppTwitter

Новини партнерів


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Я ознайомився/лася та погоджуюся з Правилами коментування та Політикою конфіденційності

Теґи публікації


Вам також може бути цікаво



В окупованому Ізяславі єврейська дівчинка два роки переховувалася на горищі та в льосі
Або смерть у Шепетівці, або розстріл у Городищі
Історія порятунку єврейської дівчинки в період масового знищення євреїв на Шепетівщині
Праведники народів світу: як у Шепетівці врятували життя єврейської дівчинки
У Шепетівці під час епідемії висипного тифу хворих військовополо­нених підпалили у казармі
За 952 дні німецької окупації у Шепетівці закатовано більше 10000 місцевих жителів

Читайте у цій рубриці



Князь Сангушко відмовився ремонтувати дороги на Ізяславщині
У Полонному визначилися із 17-ма персонажами історичних атракцій
У 1936 році понад 3,5 тисячі сімей поляків з Шепетівщини «кинули» в дикі степи Казахстану
Уродженець Хмельнич­чини — єдиний українець, який отримав найвищу відзнаку Британії
В окупованому Ізяславі єврейська дівчинка два роки переховувалася на горищі та в льосі
Загиблого на війні солдата зі Славутчини ідентифікували завдяки маленькій чорній капсулі з записочкою