Ізяславчанка під час війни не тільки врятувала двійко єврейських дітей, але й дочекалася із фронту їхнього батька
Вдова Домнікія Соловйова, трохи старша за тридцять років, до початку Другої Світової війни жила в місті Ізяславі. Після того, як її чоловік помер від туберкульозу, вона залишилася жити в їх будинку одна. Домнікія заробляла на життя тим, що наглядала за маленькими дітьми своєї сусідки Ліни Карпенко (уродженою Калевич).
Сім’я Карпенко переїхала в Ізяслав із Західної України у кінці червня 1941-го року, намагаючись втекти від німецької армії, що наступала. З міркувань безпеки вони постійно переїжджали з місця на місце, рухаючись в східному напрямі, углиб Радянського Союзу. Далі Ізяслава вони вже не поїхали, оскільки літні батьки Ліни відмовилися продовжувати подорож. Чоловіка Ліни призвали до Червоної Армії, а вона залишилася жити в окупованому німцями місті з двома маленькими дітьми: п’ятирічним Ігорем і однорічною Ларисою.
В кінці літа 1941-го року в місті було організовано гетто. Тисячі євреїв Ізяслава і околиць, у тому числі і Ліна з дітьми і батьками були переселені в гетто. Маленький Ігор іноді втікав з гетто і жебрачив на вулицях міста. Часом він приходив до Домнікії, яка завжди передавала трохи їжі його сім’ї в гетто.
20 січня 1943-го року кваліфікованих єврейських робітників, яких до того моменту тримали в робочому таборі недалеко від Ізяслава, конвоювали до місця розстрілу. Коли приречених в’язнів вели по вулицях міста, за ними спостерігав натовп цікавих, серед них і маленький Ігор, що стояв уздовж тротуарів. Домнікія теж була серед натовпу. Вона шукала очима Ліну, і коли побачила її, швидко схопила на руки маленьку Ларису і кинулася додому. Ігор прийшов до неї трохи пізніше, того ж дня. Ліна не хотіла кидати своїх літніх батьків, і відправилася разом з ними до місця розстрілу.
Домнікія намагалася приховувати дітей від очей цікавих, але її найближчі сусіди, звичайно, знали про їх присутність. Ігор і Лариса залишалися з Домнікією до самого звільнення 5 березня 1944-го року. Після війни батько дітей повернувся з фронту, і в 1949-му році одружився на Домнікії. Усе життя вона залишалася Ігорю і Ларисі відданою і люблячою матір’ю.
5 березня 2001 року Яд Вашем удостоїв Домнікію Соловйову почесним званням «Праведник народів світу».
Нагадаємо, в окупованому Ізяславі єврейська дівчинка два роки переховувалася на горищі та в льосі.
На фото Ізяслав на початку минулого століття, світлина є ілюстративною
— публікація містить фотогалерею;
— публікація містить відеоматеріали;
— матеріал опублікований на правах реклами;
— посилання на коментарі.
Залишити відповідь