У минулому столітті на Шепетівщині пекли до Великодня «мазурки» та готували «напущанки»

У минулому столітті на Шепетівщині пекли до Великодня «мазурки» та готували «напущанки»

Великдень людство відзначає уже тисячі років. Дата його святкування щороку змінюється, але обчислюється завжди за єдиним правилом: це неділя після першого повного місяця, який настав після дня весняного рівнодення. Згідно з біблійськими писаннями, саме в цей день Ісус Христос воскрес після страти.

З давніх-давен з вівторка українці починали готувати святковий одяг, продумували, які продукти потрібні будуть для приготування великодніх страв. У Страсну середу затівали генеральне прибирання, яке тривало й наступного дня. У Чистий четвер купалися до світанку, прали, приводили будинок у порядок, готували паски та крашанки. Під час Страсної п’ятниці дотримувалися суворого посту і проводили її в молитвах і спогадах про земні страждання Сина Божого. У суботу ввечері починається всенічна служба, на яку беруть кошики з продуктами для освячення.

Спогадами як готувалися до Великодня на Шепетівщині поділилася Любов Іванівна Числюк, жителька села Білопіль Шепетівського району. Спогади записано 17.04.2021 та подано мовою оригіналу:

«Я пам’ятаю як вже ми чекали те свято, готувались. Брали газети, вибирали ті, що менше картинок і вирізали їх з одного краю «зубчиком», получалась така серветка. Їх розстеляли на печі, на припічку, на миснику під тарілки. Іноді ці серветки розфарбовували фарбами, малювали всякі квітки — рози, тюльпани. А якщо фарби не було, то фарбували глиною, тією що хату підмащували «рудою». З бумаги робили всякі квітки, вінки. Скручували квітку, закріпляли дротиком і теж ними кругом прикрашали в хаті, на образи вішали.Варені яйця акуратно виїдали, шкурки фарбували, і ось такі цілі — ніби вазочка виходила, вішали по хаті на цвяшки. А тих цвяшків по хаті було повно. А дрібні шкаралюпки з яєць перетирали, мілко-мілко і потім ними посипали зверху паску, така була посипка.Крім пасок пекли ще «мазурки». Їх пекли з того ж тіста що і паску. Це такі невеличкі булочки у формі пташечки, квіточки, косічки, колосочка, жайворонка. Пекли їх на дечках, спеціально для дітей. Дітям це було дуже цікаво. Дитина взяла, і побігла на дорогу хвалитись в кого краща «мазурка».А скільки тоді дітей в селі було! Тільки на нашій вулиці 80. Адже в кожній хаті було по 6–7 дітей. В наших судів Никончуків було 10. Як повиносимо цих «мазурок»… Іноді плачучи розходились, бо як не вистачало «мазурок», то вихвалялися сукенками, або панчохами — «в мене на резиках, а в тебе без»!Усіх дітей садили фарбувати яйця. Писали писанки воском. Ручка — «перо», гріли віск і малювали хто що вмів. Хто квіточки, грабельки, хвильки. Якщо ручки не було, то брали велику гусячу пір’їну, загострювали і малювали нею. А ще обов’язково робили «напущанку» — брали яйце, видували його, а в середину заливали віск, і це було саме міцне яйце, яке ніхто не міг розбити.

У минулому столітті на Шепетівщині пекли до Великодня «мазурки» та готували «напущанки»

Коли батьки йшли в церкву в суботу увечері, то нам спати лягати не можна було. Бо то було «одияніє». В хаті мало хоч в одній кімнаті горіти світло. То ми збирались в Гаврилівської Маринки в хаті, бо їх вдома не було. Вони родом з дяків і були весь час в церкві, а ми — в них. Там шуткували, веселились, кругом посідаємо на печі, на землі, тільки не на ліжках. Бо ліжка вже гарно позастелювані. Грали «чекарду» — (один відвертається, а гурт стоїть заду нього і стукає хтось по плечу, і потрібно вгадати хто тебе стукнув). Але танців не було — строгий піст. Їли пампушки з медом. Бо можна було їсти тільки пісне. Але як вкрадем ковбаси то і ковбасу їли.

У минулому столітті на Шепетівщині пекли до Великодня «мазурки» та готували «напущанки»

А вже в неділю як трохи з ранку поспимо, то ішли всі по гостях. Одягалися у все найкраще. Дітям старалися купити щось нове. Жінки зав’язували самі гарні хустки квітками. А увечері всі в клуб, і хлопці, і дівчата, і жонаті, і старі — всі до клубу. Молоді танцювали, старші веселились, розмовляли. У клубі грала гармошка. На гармошці грав коваль. А на свято з ним приходив його син. То тоді син грав на гармошці, а батько бубнив. То це вже були дуже гарні танці. Старші люди кругом посідають на лавки і гомонять, молодь танцює. А після танців розходились з піснями кожен на свою вулицю. Здавалось, що все село співає. Сиділи ще на колодах веселились, жартували. І так тривало три дні. Ходили в гості — спочатку до найстаріших з родини. Брали з собою гостинці — паску, яйця. Там частувалися, пригощалися — ковбасою, м’ясом, холодцем «драглі», вінегрет, мед, тушена капуста, картопля «човпан».

Поділитися посиланням:
FacebookTelegramViberWhatsAppTwitter

Новини партнерів


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Я ознайомився/лася та погоджуюся з Правилами коментування та Політикою конфіденційності


Теґи публікації


Вам також може бути цікаво



Старий Кривин може стати найгарнішим селом України
Село на Шепетівщині готують до участі в проєкті Made in Ukraine
У Шепетівському районі прийомна сім’я поповнилася дітьми
У надвечір’я свята Івана Купала молодик з Ізяслава освідчився своїй дівчині
У селі Шепетівського району за сприяння депутатки встановили нову автобусну зупинку
Передали 300 комп’ютерів сільським бібліотекам тергромад Хмельниччини

Читайте у цій рубриці



У Шепетівці за два роки окупації розстріляли 6000 євреїв
Діяльність ОУН у Проскурові на початку німецько-радянської війни
Чи насправді архітектора репресували через схожість приміщення Шепетівської РДА з тризубом
У Славуті останній із Сангушків загинув мученицькою смертю
На Хмельниччині науковці встановлюють вік найстарішого міста. Що знайшли археологи
Цей день в історії: у селі на Шепетівщині розстріляли пів тисячі євреїв