У шепетівському музеї зберігаються дві марки періоду Голодомору

У фондах Музею пропаганди, що в місті Шепетівці, зберігаються дві з чотирьох унікальних поштових марок з написом «Пошта У.С.Р.Р. Допомога голодуючим», які мали благодійне призначення — збір коштів для боротьби з наслідками голоду в 1921–1923 роках.

Це єдині марки українською мовою, що були надруковані за весь радянський період. Більшовицька влада друкувала їх в Німеччині, в Берлінській державній друкарні. Марки виготовлені методом офсетного друку за малюнками Олексія Маренкова та Бориса Порай-Кошиці.

Художники-жертви репресій

Долі та життя українських художників Маренкова та Порай-Кошиці — схожі. Обидва займалися графікою, обидва викладали у Харкові та обидва були репресовані. Борис Володимирович Порай-Кошиць працював художником музейної секції губвідділу народної освіти. 29 січня1920 року був заарештований органами ОГПУ і засуджений до розстрілу, але врятований друзями-художниками. Йому інкримінували «контрреволюційну діяльність» за участь в організації концерту Добровольчої армії та за створення у своєму маєтку Порай-Абазівці притулку для сиріт війни та революції, який не розпався з «приходом білих». Притулок розігнали, а маєток забрали під санаторій для дітей працівників Управління Південної залізниці, а потім під дитячу колонію. За відсутністю складу злочину Борис Володимирович був засуджений до року виправних робіт. Реабілітований 30 квітня 1996 року.

Олексій Васильович Маренков у 1920-х викладав у Харківському художньому інституті та працював в царині книжкової графіки. Репресовано його було в 1938 році згідно доповідної записки Головліту УРСР в якій зазначалось, що плакати Маренкова містять «грубі контрреволюційні спотворення». А саме: «на прапорі у зображення товариша Сталіна кінець вуса був намальований, як наподібнення якогось звірка; з правої сторони шиї намальована сокира, що впиралася в шию, з лівої сторони шиї — друга сокира, котра поглядала на товариша Леніна на прапорі»; іншому працівнику НКВС — Рошаль, «Держлітвидав», на місці Сталіна привидівся «козел з рогами, лапами та хвостом». Прізвище Маренков викарбуване на пам’ятнику «Художники-жертви репресій».

З історії створення марок

У 1922 році Укрпошта разом з Центральною комісією по боротьбі з наслідками голоду (за взірцем аналогічних російських марок) затвердили створення чотирьох благодійно-поштових марок. Ознакою благодійності були слова «Допомога голодуючим» і подвійні номінали, розділені знаком «+». Перша цифра означала вартість марки як оплати поштових послуг, друга цифра — розмір грошового внеску на користь постраждалих від голоду. Вони застосовувалися для оплати як внутрішньої, так і міжнародної кореспонденції. Обов’язковою умовою була вимога, щоб кореспонденція оплачувалася поштово-благодійними марками, проте на поштових відправленнях вони зустрічаються рідко. Хоча й були замовленні у кількості 1 мільйон примірників. З 25 червня по 18 серпня 1923 року марки продавали в поштових відділеннях лише дев’яти міст: Харкова, Полтави, Чернігова , Катеринослава, Бахмача, Вінниці, Житомира, Києва та Одеси. Ось тільки куди та скільки було витрачено виручених коштів — невідомо.

Марки можна розділити на дві групи: з символічними зображеннями («Привид смерті», «Селянин, який роззброїв смерть» та «Україна, яка роздає хліб») та портретним зображенням (Т. Г. Шевченко). Для першої групи спільними є алегоричний сюжет боротьби українського народу зі Смертю.

На марці «Привид смерті», номіналом «10+10 карб.», виконаній у синьому та чорному кольорах, зображено жінку в українському народному вбранні, що притискає до себе хлопчика та відштовхує занесену Смертю косу.

Марка «Селянин, який роззброїв смерть», номіналом «90+30 карб.»,виконана у чорно-коричневій гамі. В центрі зображено селянина, який відбирає косу у скелета, що символізує Смерть. На найдорожчій марці «Україна, яка роздає хліб », номіналом «150+50 карб.», у червоно-чорних кольорах зображено дівчину в національному вбранні, яка роздає хліб людям. Марка з портретним зображенням Т. Г. Шевченка, номіналом «20+20 карб.», є першою маркою з зображенням видатної особи у радянській Україні.

Поділитися посиланням:
FacebookTelegramViberWhatsAppTwitter

Новини партнерів


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Я ознайомився/лася та погоджуюся з Правилами коментування та Політикою конфіденційності


Теґи публікації


Вам також може бути цікаво



Читайте у цій рубриці