Найперші, найкращі, найбільші: дзвони із Поділля отримували європейське визнання
Виготовлення церковних дзвонів — важливого атрибуту східного християнства — має в Україні давні традиції, що зародилися після хрещення Русі.
Перші відомості про виготовлення дзвонів на Поділлі, що нині є частиною Хмельниччини, сягають XVI–XVII ст. Відоме ім’я кам’янецького майстра-відливника Адама Петровича, про якого вперше згадано 1580 року. У XVII ст. у місті працював людвисар (ремісник із відливання виробів із мідних сплавів, найчастіше з олов’яної бронзи) на ім’я Григорій, а вже 1712 року в Кам’янці-Подільському діяв окремий людвисарський цех. Існувало також виробництво дзвонів у Чорному Острові в XVIII ст., започатковане родиною Островських. Зокрема, майстер Василь Островський у 1761 та 1780 роках відлив дзвони (вага найбільшого — 38,5 пуда) для Сатанівського монастиря.
Після інкорпорації Поділля до складу Російської імперії (1793 р.) кілька десятиліть немає свідчень про виготовлення дзвонів у краї. Лише від середини ХІХ ст. виробництво відновлюється, а головним осередком дзвоноливарства стає Немирів, де у різні роки діяло п’ять заводів. Інший осередок сформувався у Проскурівському повіті, де працювали два підприємства.
У 1880-х роках представник родини Островських Юліан відновив виготовлення дзвонів у Чорному Острові, збудувавши дзвоноливарний завод у сусідньому селі Захарівці. На початку ХХ ст. виробництво значно зросло завдяки численним замовленням з усіх куточків тодішньої імперії. Чорноострівські дзвони отримали європейське визнання, що підтверджують нагороди на міжнародних виставках.
Ще один дзвоноливарний завод у 1880-х роках заснував Василь Заленський. Підприємство діяло біля Проскурова, у селі Лісові Гринівці, та було невеликим — на ньому працював сам власник із синами.
Отже, наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. Подільська губернія була головним виробником дзвонів в Україні. У різні роки тут діяло сім заводів, тоді як в інших українських губерніях подібні підприємства існували лише на Київщині та Харківщині. На жаль, після встановлення атеїстичної радянської влади виробництво дзвонів припинилося, а давні традиції їх виготовлення були втрачені.
Більше про ці та інші факти з історії краю написав у своїй книзі Сергій Єсюнін «Хмельниччина: минуле, що дивує». Її можна придбати у Хмельницькому краєзнавчому музеї.
— публікація містить фотогалерею;
— публікація містить відеоматеріали;
— матеріал опублікований на правах реклами;
— посилання на коментарі.
Залишити відповідь